Українські традиції Нового року, Різдва та зимових свят

Українські народні традиції – важлива складова самобутності й ідентичності. Це спадщина, яка допомагає нам отримати силу предків. Тож варто не сприймати їх не просто на рівні “так заведено”, а віднайти коріння та зробити надбання пращурів частиною сучасних сімейних традицій. 

Час читання: 4 хвилини та чашка чаю ☕

статья доступна на русском языке

Святий Миколай 

Історія Святого Миколая

Ти сто відсотково знаєш про те, що Святий Миколай приносить українським діточкам подарунки, але чи відомо тобі, що на відміну від Діда Мороза, він не вигаданий персонаж, а реальна людина?

Миколай народився у лікійському місті Патара (нині територія Туреччини), у досить заможній родині. Був спочатку священником, а потім і єпископом. Попри статус та гроші не перетворився на людину, яку наші з тобою сучасники охрестили б “мажором”. Навпаки, він скоріше став цікавим прототипом волонтера. У власних потребах дотримувався мінімалізму, отримував більше задоволення від того, що допомагав тим, кому менше пощастило. Іграшки, смаколики, теплі речі він залишав біднякам таємно, без показовості та помпи. 

Цікаво по темі: Суперсили святого Миколая, які здивують сучасну дитину

Після того, як став  єпископом, розширив коло допомоги, в тому числі займався визволенням полонених. Навіть мощам Миколая приписують чудодійні властивості зцілення.

Дитячий малюнок зі святим Миколаєм

Цікаві традиції українського народу, пов’язані з Миколаєм: 

  1. На Слобожанщині: після служби гуртом варити пиво.
  2. Пекти “миколайчики” – особливе печиво для дітей.
  3. Миколині святки на Харківщині: пригощатись узваром та кутею.
  4. На Поділлі в цей день треба було запросити в хату позитивну людину (“полазника”).
  5. Молодиці на виданні проводили ревізію у скринях з одягом. 
  6. На Київщині: окропити домашніх тварин свяченою водою, щоб вберегти від хвороб. 

Свято Миколая припадає на 19 грудня за юліанським календарем, яким керуються через рішення тодішньої влади лише деякі пострадянські країни. Але за григоріанським, яким користується весь світ, воно припадає на 6 грудня. Тож цілком імовірно, що після прийняття в Україні змін на законодавчому рівні і переходу на григоріанський календар, наступного року ми будемо купувати класні подаруночки дітлахам трохи раніше. 

Цікаво по темі: Як влаштувати дитині диво на День святого Миколая?

Дідух

Український традиційний дідух

Ялинка здається нам must have новорічних свят. Та раніше для українських родин таким атрибутом був дідух. І значення в нього було глибоке й символічне. 

Робили дідуха з останнього снопу осіннього врожаю. Це могла бути пшениця, овес, льон чи жито. Дідух символізував достаток, врожай та процвітання. Переплетені колоски нагадували про зв’язок всіх членів родини, в тому числі з пращурами, а зерно завжди було символом нового життя, що відродиться з настанням тепла. 

Дідух зберігали на покутті впродовж всіх свят як оберіг, а після Водохреща спалювали. Це також мало символічне підґрунтя. За віруваннями, душі пращурів вселялися у дідуха, щоб приєднатися до роду у зимових святкуваннях. А з попелом вони поверталися в землю, та сприяли тому, щоб вона краще родила.

Традиційний дідух з сучасною гірляндою

Дідух – це традиція, яка може стати чудовим доповненням сімейних звичаїв сучасних українців. Не лише новорічна ялинка може сяяти прикрасами та вогниками гірлянд. 

Різдвяний павук 

Майже всі знають про ловця снів, що прийшов до нас від індіанських племен. А чи відомо тобі, що українці мали не менш цікавий елемент декору? Називався він різдвяний павук

Попри назву, виглядав павук дуже стильно та ефектно. Плели його з соломи, пронизуючи волосінню з кінського хвоста пустоти соломинок, і особливістю оберега була багатогранна цікава структура. 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Музей Івана Гончара (@honchar.museum)

Різдвяного павука прив’язували до центральної балки хати. Вважалося гарною прикметою зачепити його головою. Від руху повітря він міг обертатися. Тіні, які при цьому відбивалися по стінах, сприймались як душі померлих родичів, які завітали приєднатися до святкувань.

Цікаво по темі: Жовто-блакитна любов: поробки з дітьми з любов’ю до України

Вважалося, що ця різдвяна прикраса оберігає родину від негативної енергії та бід. Тож не дивно, що як і в випадку з дідухом, після закінчення свят павука спалювали.

Останніми роками цікава традиція плести різдвяного павука починає повертатися до сучасних сімейних в Україні. І це дуже важливе єднання з нашим корінням. 

Святвечір та Різдво

Зимові свята починались Різдвом, потім був Новий рік, за ним – Водохреща

Фігурки дітей що прийщли колядувати

Саме Різдво було головним зимовим святом в українських сім’ях, бо має під собою не лише християнське, а і язичницько-обрядове підґрунтя. До нього причепурювали й хату, й себе. Це був своєрідний час оновлення: посуду, одягу, рушників, вибілювання стін.

Підготовка була не менш важливим періодом, ніж самі святкові дні. Передсвяткові дійства допомагали налаштуватися на новий етап року, прожити його усвідомлено. Тож значна кількість українських традицій пов’язана не з самим Різдвом, а зі Святим вечором.

Цікаво по темі: Таїнство Різдва. Звичаї та обряди

Святвечір був фінальним етапом підготовки до свята. В цей день до сходу сонця господині пробуджували “новий вогонь”. 12 дров, що підсушувались в хаті за 12 днів до свята, запалювались кременем та кресалом, що 12 днів пролежали під образами. У часи, коли вогонь був єдиним джерелом тепла, це був дуже символічний ритуал. 

У Святвечір вся родина мала зібратися за щедрим столом з 12 пісними стравами. В деяких регіонах ця кількість могла відрізнятися, але для всієї України обов’язковими були узвар та кутя

Багата й щедра кутя

Українська різдвяна кутя

Кутя  не дарма є однією з традиційних страв в українській культурі. Вона уособлює родючість землі та зв’язок з пращурами. Зерно, що є “мертвим”, символічно народжується після того, як його “ховають у землі”, проростає новим врожаєм, що згодом продовжить коло життя. Так і рід продовжується та прославляється у нових поколіннях.

Колись це була повсякденна страва, яка через свою розповсюдженість набула статусу знакової. Смакуючи кутею, українці шанують врожай та родину. Є вірування, що коли ми їмо цю страву, ми “годуємо” й пращурів, що були до нас.

Традиційна українська кутя

Класичний рецепт української куті:

  • каша з пшениці;
  • мед;
  • мак та родзинки.

Ще один важливим атрибутом був різдвяний хліб. Це була біла паляниця, яку часом урізноманітнювали маком та медом. В нашій культурі взагалі велика шана та повага була до цього продукту. Та й не дивно: вікові українські традиції тісно переплетені з хліборобством.

Цікаво по темі: Сучасні та традиційні страви на Святу Вечерю

Коляда

Коли більша частина твого життя – це непроста фізична праця в полі, можливість повеселитися стає особливо цінною. Тож не дивно, що колядування було одним з улюблених дійств, особливо у дітей та молоді. Гарно та святково вбратися, зібратися гуртом, багато співати та жартувати. Початок колядування залежав від регіону: десь це відбувалось на Святвечір, десь різдвяним ранком, а в деяких місцевостях навіть на другий день свята. 

Прихід колядників був гарною прикметою. За старання вони отримували смаколики, або навіть запрошення до столу. 

Цікаво по темі: Не кутею єдиною: чим здивувати хрещених

Вифлеємська зірка

Вифлиємська різдвяна зірка

Колядники завжди несли з собою Різдвяну зірку. Вона мала 8 променів, що закріплювались на решеті. Оздоблення зірки завжди було творчим процесом. У хід йшли кольоровий папір, стрічки. Це був символ Вифлеємської зірки, яка за легендою сповістила про те, що народився Ісус Христос. 

У сучасних святкуваннях оздоблення зірки – це нескінченний простір для креативу та творчості. 

 

Вертеп

Традиційний різдвяний вертеп

Вертеп – це символічне відсилання до народження Христа. В українських народних традиціях приблизно з 1574 року він мав вигляд двоповерхового будиночка з картонними фігурками. Це був пересувний ляльковий театр, що розважав не тільки діточок, а й дорослих цікавими сценками про народження Христа.  

У сучасних традиціях на ярмарках та святкуваннях вертеп – частина новорічного декору. Дехто розміщує його вдома, на ярмарках його роблять у великому масштабі. 

Ще один варіант його втілення – театралізоване дійство. Тож часто вертеп вживають саме у значенні такої видовищної вистави.

Цікаво по темі: Як створити різдвяний вінок своїми руками?

Новий рік 

Новий рік значно поступався популярністю Різдву. В народному календарі це були свята Меланки (31 грудня) та Василя (1 січня). І більшість традицій мали скоріше обрядово-містичний, ніж релігійний характер. Саме з Меланкою пов’язаний звичай щедрувати. 

Колядки та щедрівки

Українські дівчата під час різдвяних свят

Українська культура – дуже співочка. Тож не дивно, що на свята в традиціях українського народу розповсюджені обрядові пісні.  Наші предки починали зимові свята “Коляд, коляд, колядниця” на Різдво та завершували  “Щедрий вечір, добрий вечір” на Новий рік. Колядки та щедрівки розповідали про релігійні історії, та звісно ж, бажали щастя, добробуту та гарно врожаю господарям. 

Взагалі для української культури дуже властива “господарська” сюжетна лінія. Ми знали, що на цій землі ми надовго, тож її процвітання – запорука процвітання роду. 

Цікаво по темі: Коляда, щедрування та посівання — в чому різниця?

Водити козу 

Святкова хода з козою

Ця традиція святкування була розповсюджена на Новий рік, він же свято Меланки та Василя. І участь в ній приймали переважно хлопці, що рядилися, жартували, ходили “водити козу” по хатах та розігрували маленькі тематичні вистави.  

Чому саме козу? З побутової точки зору – це дуже розповсюджена тварина в українському селі. А якщо заглибитись, вона є відсиланням до тотемних тварин, в опіку яких вірили племена, що жили на наших територіях.

Цікаво по темі: 13 новорічних поробок, які можна зробити з дітьми

Ворожіння

Ворожіння на Святки

Різдвяні свята вважалися містичним часом, коли можна отримати потойбічні підказки. Тож дівчата на Новий рік намагались дізнатись, що ж їм судилося у коханні. Наприклад популярними були такі способи дізнатися долю:

  1. Спитати у першого зустрічного чоловіка, як його звуть. Таке ім’я матиме й твій майбутній наречений. 
  2. Кинути чобіт за ворота. Його ніс вкаже напрямок, звідки чекати кохання.
  3. Послухати, з якого боку загавкає пес. В тих краях і житиме суджений. 

Детально про варіанти ворожінь читай ось у цій статті EVA Blog

Як бачиш, українські новорічні традиції набагато більш різдвяні. Келих ігристого в новорічну ніч, ялинка та мандарини з’явилися значно пізніше. Культура наших пращурів на зимові свята вшановувала вічну круговерть життя та смерті, прославляла продовження роду. І цього року кожна українська сім’я з особливим трепетом бажатиме миру й злагоди нашій землі!

А які традиції святкувань займають почесне місце у твоїй родині? Поділись у коментарях!

 

Читайте також:

15 Грудня / 2022 Дозвілля

Коментарі покищо відсутні

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

КЩМ инстаграм