Як мамі побороти почуття провини: ви все робите правильно!

• Почуття провини — чудовий фундамент під комерцію
• Королі пасивної агресії
• Як перестати почувати себе винною

Почуття провини — це чи не найперша емоція, яка з’являється у мами з появою дитини. Так, звичайно, поруч з вами будуть любов, ніжність і захоплення маленьким чудом, але наразі тиск суспільства настільки сильний, що мама, навіть не усвідомлюючи, починає відчувати провину буквально за все.

При чому приводом для таких переживать може стати що завгодно: необережне слово знайомого, зверхній коментар лікаря, недостатньо теплі відносини з чоловіком, фінансова ситуація сім’ї, навіть здоров’я дитини породжує у мами переживання з розряду «я недостатньо хороша мама, я погана і неуважна».

Багато мам переживають це відчуття всередині, не даючи йому волю, але безперервно картають себе з найменшого приводу. Але відчуття провини потрібно бороти, оскільки воно — короткий шлях до депресії.

Найгірше, що почуття провини — деструктивне, тобто таке, яке не несе жодної користі, навпаки, воно тільки руйнує і погіршує ситуацію. Навчитися закривати двері перед почуттям провини — чи не найперший навик, якому має навчитися мама.

Ганна, 27 років: «Перший місяць після народження дочки у мене було мало молока, тож мені довелося підгодовувати її сумішшю. Якби хто знав, як я звинувачувала себе за це! На допологових курсах наголошували на важливості грудного молока у перші тижні життя. Я почувалася жахливо, бо не могла задовольнити потреби своєї дитини.  Але насправді я просто не давала дитині мучитися від голоду».

Дуже часто мама відчуває провину з приводу, який навіть не вартий обговорення — настільки він дрібний. Це ще складніше, оскільки соромно пожалітися близьким, бо вони не зрозуміють і відразу обезцінять переживання.

Часто мами переймаються, що проводять з дітьми замало часу, купують їм не найкращі іграшки, одяг чи смаколики. Над мамою наче постійно висить занесена сокира самоосуду: я сьогодні дуже мало гуляла з дитиною! Навіть нагримала! Не займалася розвиваючими заняттями! Від таких невеселих думок хто хочеш позбудеться хорошого настрою, що вже говорити про маму з розхитаною психікою.

Почуття провини — чудовий фундамент під комерцію

Але зрозумійте: одна з причин такої масової винуватості є… комерціалізація почуття провини! Саме так! Маркетологи і рекламісти із задоволенням експлуатують образ ідеальної мами, показуючи в рекламних роликах, як гарно вбрана, усміхнена мама годує дитину саме цим сирком, веде на ось ці розвиваючі заняття чи купує одяг саме цієї фірми. Підсвідомо жива, справжня мама порівнює свій вигляд, поведінку з тією, що на картинці, і, найпевніше, не знаходить співпадінь. Але ж вона чула, что «любляча мама» робить саме так. Виходить, я недостатньо любляча, нехороша мама?

Маячня! Ви найкраща мама для своєї дитини. Реклама безперервно нав’язуватиме нам все нові образи, сьогодні «мода» на струнких, активних мам, які годують дітей живими йогуртами, а завтра — на пухких, які сидять вдома і печуть дитині пиріжки з яблуками. Не гоніться за чужими ідеалами, живіть своїм життям.

Королі пасивної агресії

Їдкі коментарі друзів, свекрухи, рідної мами чи сусідів дуже часто вибивають грунт з-під ніг сучасних батьків. Вам можуть нав’язувати власне бачення виховання, яке вважається єдиним правильним, але насправді варіантів як годувати, виховувати, де гуляти і чому навчати дитину — мільйони! І кожен із них буде правильним, якщо так вирішили батьки.

Марія, 39 років: «Ми навчаємо дітей критичному мисленню, а не тому, що потрібно без питань виконувати будь-які вказівки дорослих. Одного разу це врятувало сину здоров’я: на уроці фізкультури він вдарився головою, але вчитель не звернув уваги і примусив його виконувати вправи. Син не послухав і пішов додому. Пізніше з’ясувалося, що у нього був сильний струс мозку. Але часто за таку самостійність і самоусвідомленість наших дітей ми отримуємо зауваження від родичів».

Протягом дня ви можете отримати хоч і десять різних порад та оцінок від оточуючих щодо вашого виховання чи загального підходу до дитини. Але ви стали мамою не для цієї людини, тож не маєте під неї підлаштовуватися. Не картайте себе, якщо сусідка розповідає, що її онук у півтора роки вже вивчав англійську, а ви ще навіть рідною мовою не почали говорити. У кожного свій неповторний шлях, і в цьому радість різноманіття.

Як перестати почувати себе винною

1. Усвідомлення хвороби — перший крок до зцілення. Це стосується і руйнівних почуттів. Усвідомте, що періодично ви перебуваєте у полоні почуття провини. Відслідкуйте, коли воно з’являється.
2. Прислухайтеся до себе, яке супутнє почуття з’являється, коли ви «спіймали» провину: можливо, ви розчаровані чи навіть злі на себе?
3. Проаналізуйте, хто найчастіше сприяє появі у вас почуття провини — ви сама чи хтось із оточення?
4. Поговоріть з іншими мамами на цю тему. Усвідомлення, що хтось відчуває щось подібне, зазвичай дуже допомагає.

Це короткий перелік дій, з яких треба починати боротьбу. Якщо хтось регулярно провокує вас відчувати провину, то краще обмежити спілкування з цією людиною. Коли це неможливо, бо це ваш близький родич чи чоловік, то ініціюйте відверту розмову і чітко проговоріть: мені неприємно, коли ти робиш мені зауваження чи наводиш приклади, які применшують мої заслуги, як мами.

Вероніка, 35 років: «Ми з чоловіком завжди хотіли мати багато дітей. Коли я народила четвертого сина, навіть мої батьки незадоволено причмокували: коли ви нарешті зупинитеся? Тож підсвідомо я почувалася винною за таку гм, «плідність». Але потім ми з чоловіком серьйозно поговорили з родичами і пояснили свою позицію: після цього нас підтримали».

Відстежуйте відчуття провини ще на стадії зародження і не давайте йому прорости! А коли наступного разу воно охопить вас з будь-якого приводу, просто повторюйте собі ці слова:

Я найкраща мама у світі для своєї дитини. Я роблю для неї все на краще. Те, що кажуть оточуючі — це лише їх досвід, їх емоції та переживання. Ми з моєю дитиною — єдине ціле. Навіть коли я помиляюся — це не проблема, а лише досвід.  Я молодець і все роблю правильно. Я щаслива, а моя дитина задоволена.

Отож ваше найголовніше завдання — насолоджуватися кожною хвилиною життя, проведенною поруч із дитиною, без самокартань. Бути мамою — це відповідальна і складна робота, але ви вже з нею справляєтеся, будьте впевнені у цьому.