Вік «чомучки» для багатьох батьків найскладніший. Дітям спадають на думку такі запитання, до яких дорослий ніколи б не додумався. Щоб зрозуміти, чому малюк засипає вас нелегкими задачками, уявіть, що ви прокинулися одного ранку… й забули все.
Ви не знаєте, чому небо блакитне. А також чому ми стоїмо на перехресті, чому зебри смугасті, чому у тої дівчини великий живіт або звідки ви зʼявилися. Так відчуває себе дитина, яка по-справжньому цікавиться навколишнім світом. Але «найулюбленішими» для тат і мам стають незручні питання, бо на них складно відповісти не розгубившись.
Якщо ви хочете, щоб дитина відчула себе покинутою, непотрібною, перестала цікавитися довкіллям і жила в інформаційному вакуумі, спробуйте відповісти:
Це фрази-табу, які ніколи не слід говорити дитині, навіть якщо вона ставить вас у незручне становище. Також спробуйте не глузувати, не смійтеся з начебто наївних запитань і не змушуйте знічуватися дитину. В неї ще немає того почуття меж між особистим і публічним, вона ще не знає багато з того, що знаєте ви. Одна необережна фраза може образити малюка.
Стратегію «Запитай у мами/тата» відкиньте також. Якщо малюк питає вас, то хоче дізнатися вашу версію. Якщо батьки відсилають одне до одного, врешті дитина залишається ні з чим. У разі, коли ви не готові відповісти через незнання, перенесіть розмову на пізніше.
Насправді незручне запитання не таке страшне, як його малюють. Через вік малюк може вдовольнитися образним або спрощеним поняттям. Тому навіть філософські чи інтимні запитання мають просту відповідь. Вона має бути мовою дитини, «вміститися» їй в голову. Тому розглядаємо, як розказати про складне малюкам від 4 до 6 років.
Попереджаємо, що розповідати легенду про крамницю або лелек не треба. В сучасному світі діти можуть черпати інформацію всюди, тому швидко спіймають вас на брехні.
Оптимально відповісти так: «Коли чоловік і жінки кохають один одного й хочуть немовля, воно зʼявляється в мами в животику. Там живе 9 місяців і потім зʼявляється на світ». Чим старша дитина, тим більше подробиць можна розповісти. Наприклад, у 6 років уже можна оперувати поняттями статевих стосунків, вагітності (але ще досить обережно).
Як не робимо: не даємо занадто багато подробиць. У 4 роки не обовʼязково знати про статеві клітини, запліднення й пологи. Намагайтеся розповідати знайомими малюку словами, уникаючи наукових термінів і складних слів.
Читайте також: «Підбірка дитячих книг про тіло, секс та відносини».
У віці 3-4 років даємо спрощену картину:
«Сексом називають процес, коли закохані обнімаються, цілуються, сплять у одному ліжку. А презерватив — це така річ, яка для цього потрібна. Якщо нею не користуватися, хтось з пари може захворіти».
Розмова з дошкільнятами має бути більш відверта. Вони вже досить соціалізовані, тому знають, що хлопці й дівчата відрізняються. Тому секс для них — дорослі стосунки між чоловіком і жінкою. А презерватив захищає від різних хвороб. Також ним користуються ті, хто ще не готовий стати батьками.
Загалом у 8-9 років діти вже готові отримувати інформацію в повному обсязі. Але не поспішайте розповідати її раніше. Краще дочекатися прямих запитань.
Читайте також: «Як поговорити з сином про контрацепцію».
Розповідаємо, що ми й все живе народжується, росте, старіє й вмирає. Це природно, цього не можна уникнути. Можна порівняти з хомʼячком (рибкою), якщо був досвід утримання домашніх тварин. Люди також помирають, коли приходить час або через хворобу.
Діти ще не усвідомлюють смерть так, як дорослі. Тому під час першої зустрічі зі смертю когось із знайомих не варто замовчувати, що сталося. Але й ходити разом на похорон теж не варто. В цьому разі спробуйте поговорити з малюком більш детально, поцікавитися, чому він питає, дізнатися його ставлення.
Цілком ймовірно, що дитина задасть і такі питання::
Для початку не приховуйте правду: вигадки про батька-космонавта тільки нашкодять дитячій психіці. Розгляньмо можливі варіанти:
Вдалим буде порівняти це з іншими індивідуальними особливостями: ось ти народилася з блакитними очима, світлим волоссям і шкірою, а в когось вона темна. Наведіть як приклад дітей з іншим кольором волосся, дорослих із іншим розрізом очей тощо.
Якщо малюк запитає, а чому ж одні люди темношкірі чи з розкосими очима, а інші ні, поясніть так:
Колись дуже давно ми жили в різних місцях на Землі, і була ду-уже різна погода. Людям із темною шкірою краще жилося на пекельному сонці, тому вони постійно засмагали.
Пройшло багато років, і їх шкіра, шкіра їх дітей стала темною (згадайте про те, що й ми засмагаємо, але в нас не так багато сонця, тому з часом шкіра світлішає). А люди з вузькими очима жили там, де постійно дмухав сильний вітер. Тому їх очі стали меншими, щоби краще бачити все навколо.
Починайте з того, що в світі є різні хвороби. В когось болить живіт, а в когось боліла рука. На жаль, її не змогли вилікувати, тому довелося відрізати. Але така людина нічим не відрізняється від інших, хіба що подеколи їй можна в чомусь допомогти. Також малюк може побачити дітей із ДЦП, синдромом Дауна тощо.
Спробуйте пояснити, що ці дітки — особливі. В них своє світобачення, характер і потреби. Але з ними можна спілкуватися, дружити, гратися. Якщо це запитання застає вас безпосередньо біля батьків із особливою дитиною, відповідайте коротко. А вдома можете пояснити з подробицями. З великою вірогідністю особливі діти будуть однокласниками вашої: зараз діє програма інклюзивної освіти. Тому підготуйте свого сина чи доньку завчасно.
Звісно, це далеко не повний перелік запитань, які можна почути від чомучок. Але знаючи, як правильно втамувати жагу знань, ви зможете впоратися з будь-яким дивним або складним питанням. Тож зичимо всім батькам наснаги, терпіння, витримки, щоби в малюков було більше відповідей, аніж запитань (хоча так ніколи не буває).
Ім'я користувача: | |
---|---|
Номер картки лояльності: | |
Бонусів на рахунку: | |
Кешбек-бонусів на рахунку: |
Коментарі покищо відсутні