Гіперактивна дитина: як направити енергію в мирне русло

• Причини гіперактивності у дітей
• Як відрізнити СДУГ від активності: ознаки
• Гіперактивна дитина: що робити
• Заняття з психологом
• Курс нейропсихологічної корекції
• Мікроклімат у родині
• Дотримання режиму дня
• Організація простору
• Ігри та вправи
• Дбайливе ставлення до психіки
• Позитивні якості гіперактивних дітей

СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивність) дехто вважає вигадкою. Мовляв, треба просто включити всю свою суворість — і тоді буде нормальна поведінка. Утім, на практиці виявляється, що суворість зовсім не допомагає, оскільки дитина при всьому своєму бажанні не може доводити справи до кінця, довго сидіти на місці й зосереджувати увагу на чомусь одному.

СДУГ — це діагноз, який хоч і не лікується повністю, але потребує корекції. Виявляється він у вигляді труднощів з концентрацією уваги, імпульсивності. Таким дітям складно дається розуміння правил, інструкцій. Їм важко зосередитися, вони постійно відволікаються, «застряють» на чомусь і не можуть переключитися.

Причини гіперактивності у дітей

Зараз серед лікарів немає єдиної думки з приводу причин СДУГ. Швидше за все, на це впливає сукупність факторів, серед яких:

• генетична схильність;
• недоношеність, мала вага при народженні;
• нестача кисню (гіпоксія) під час вагітності або пологів;
• асфіксія;
• неправильна тактика ведення пологів, наприклад, застосування щипців;
• занадто тривалі або, навпаки, стрімкі пологи;
• загроза викидня;
• куріння під час вагітності тощо.

Як відрізнити СДУГ від активності: ознаки

Діагноз включає ознаки дефіциту уваги та гіперактивності. Фахівці вважають, що одне неможливе без іншого. При цьому в однієї дитини можуть проявлятися більше ознаки імпульсивності (частіше у дошкільнят), в іншої — дефіцит уваги (частіше у школярів). Інтелект, творчість при такому порушенні зберігаються, але є складнощі з читанням, письмом, рахунком, що призводить до поганої успішності в школі.

Перші симптоми можна помітити вже в 3–4 роки. Але тут важливо не сплутати справжню та ситуаційну гіперактивність. Наприклад, якщо вдома багато гостей, і ви хочете приділити їм увагу, а дитина у цей час усім заважає, постійно бігає, то це всього лиш перезбудження через незвичну ситуацію. Також з гіперактивністю іноді плутають емоційність, цікавість, рухливість, активність, протестну поведінку.

Щоб відрізнити активність від гіперактивності, використовують такий СДУГ тест:

Активна дитина

1. Любить енергійні гри, не сидить на одному місці. Якщо її захопити, може почитати книжку або скласти пазл.
2. Багато, швидко говорить, постійно про щось запитує.
3. Рідко має проблеми з травленням і сном.
4. Активна не завжди. Може бути непосидою вдома, у бабусі, але спокійною в садку.
5. Неагресивна, рідко провокує конфлікти. Коли злиться, може когось образити.

Гіперактивна дитина

1. Швидко, багато говорить, ковтає слова. Запитує і відразу перебиває, не може дослухати відповідь на своє питання. Весь час хаотично рухається, не контролює себе. Продовжує рухатися навіть коли втомиться. Плаче, коли зовсім вибивається з сил.
2. Важко вкладається спати. Сон неспокійний, переривчастий. Часто має розлади травлення.
3. Завжди некерована, незалежно від того, де вона перебуває: вдома, в гостях, садку, на вулиці.
4. Часто стає причиною конфліктів. Кусає, б’є, штовхає, не контролює свою агресію.

Гіперактивна дитина: що робити

Звичайно, СДУГ — це не надумана проблема й не погане виховання. Покарання й моралі не лише не допомагають, а й можуть нашкодити: знизити самооцінку, викликати почуття провини. Ось кілька порад, які можуть вам допомогти.

Найперше, що потрібно зробити, — встановити точний діагноз за допомогою дитячого психоневролога чи невропатолога. Тільки лікар може визначити, чи дійсно дитина гіперактивна, чи це природна рухливість. Лише після цього можна говорити про те, якої допомоги вона потребує.

Заняття з психологом

Слід знайти хорошого психолога та займатися з ним не лише дитині, а всією сім’єю. Адже заняття з фахівцем обмежені в часі, а все інше — це ваша робота, постійна і цілеспрямована. На сеансах сімейної психотерапії ви навчитеся того, як уникати крайнощів:

• жалості, вседозволеності через те, що він «не такий, як усі»;
• надмірних вимог, яким син або дочка не можуть відповідати в силу своїх особливостей.

Також психолог дасть рекомендації з приводу лікувальної фізкультури, дієти тощо. Оптимальним для психотерапії вважається вік 5–10 років.

Курс нейропсихологічної корекції

Комплекс нейропсихологічних занять підбирається індивідуально для кожної дитини. Його складовими можуть бути вправи для:

• розтяжки;
• очей, язика, щелепи;
• дихання;
• розвитку дрібної моторики;
• розслаблення, візуалізації;
• розвитку навичок комунікації;
• вміння розуміти й виконувати правила.

Все це допомагає нормалізувати гіпотонус і гіпертонус, які можуть бути причиною або наслідком гіперактивності й погано впливають на розвиток дитини. На заняттях діти також учаться взаємодіяти з іншими людьми, цілеспрямовано виконувати дії, контролювати себе, зосереджувати увагу тощо. Крім занять з фахівцем, потрібно також виконувати вправи вдома.

Мікроклімат у родині

Дуже важливо приділити увагу обстановці в сім’ї. Постарайтеся глибоко, всім серцем зрозуміти свою дитину та проблему, з якою вона живе. У цьому якраз допоможе хороший психолог. Тільки в такому випадку вам вдасться дібрати правильний тон розмови, не допустити гіперопіки та не зірватися на крик. Важливо не просто знати правила виховання й навчання дитини з СДУГ, а дотримуватися їх з правильним внутрішнім настроєм, маючи мудрість, терпіння, доброту й розумну суворість.

Все це вимагає від нас багато ресурсів. Крім того, батьки гіперактивних дітей часто мають підвищену дратівливість, тривожність. У такому стані працювати над корекцією СДУГ ще важче. Тож подбайте і про себе, знайдіть способи бути в ресурсі.

Дотримання режиму дня

Одна з проблем гіперактивності — безліч розпочатих справ і жодної завершеної. Дитина забуває, губить, їй складно бути відповідальною й досягати цілей. У вирішенні цієї проблеми допомагає чіткий розпорядок дня, який виконують усі члени родини, що перебувають поруч з дитиною. Діти шкільного віку можуть самі позначати виконані справи й переходити до наступних.

Організація простору

Дітям з СДУГ складно стежити за порядком, класти речі на свої місця. Тому батькам необхідно зручно організувати простір, в якому знаходиться син або дочка. Можна купити різнокольорові контейнери, промаркувати їх (якщо дитина не вміє читати, позначки можна зробити у вигляді малюнків) і навчити розкладати речі на свої місця.

Ігри та вправи

Серед корисних ігор для дітей з гіперактивністю — ті, які тренують увагу й концентрацію, волю, контроль над руховою активністю, навички спілкування.

• Гра «Знайди відмінність»

Тренує увагу, зорову пам’ять. Попросіть дитину намалювати нескладний малюнок (наприклад, будинок). Потім нехай вона відвернеться, а ви домалюєте пару деталей. Дитина повинна знайти, що змінилося в її малюнку.

• «Тиша»

Розвиває посидючість, слухову увагу. Запропонуйте дитині послухати тишу. Які звуки чути? Скільки їх? (Цокання годинника, шум вулиці тощо). Можна ускладнити завдання, попросивши дитину порахувати тільки звуки, що доносяться з вулиці.

• «Ведмедик і шишки»

Вчить контролювати імпульсивність, тренує витримку. Розкладіть на підлозі кілька шишок і попросіть дитину допомогти ведмедику прибрати їх. Вона має взяти іграшку в руки та її лапами зібрати шишки.

• «Сіамські близнюки»

Допомагає розвивати гнучкість у спілкуванні, вміння розуміти інших людей. Для ігор на розвиток комунікативних навичок потрібно кілька учасників. Вони поділяються на пари, стають обличчям до обличчя, тримають один одного за пояс, права нога стає біля ноги партнера. Тепер вони сіамські близнюки з двома головами, трьома ногами, двома руками і спільним тулубом. Далі можна виконувати різні завдання: пройтися по кімнаті, помалювати, поплескати в долоні тощо.

Для розвитку комунікаційних навичок з дітьми дошкільного віку можна також читати корекційні історії та казки.

Дбайливе ставлення до психіки

Попри енергійність, яку видно з першого погляду, насправді у гіперактивних дітей енергії менше, ніж в однолітків. Вони швидко втомлюються, а часте переключення між завданнями, хаотичність дій втомлює їх ще більше. Завдання батьків — допомогти заповнити нестачу енергії. Дитину потрібно берегти від перевантажень, масових скупчень людей, великих магазинів, надмірних емоцій. Все це викликає наростання симптоматики. Замість цього приділяйте достатньо часу прогулянкам, спорту, правильному харчуванню, допомагайте з виконанням домашніх завдань, обмежте контакти з негативними людьми.

Розкажіть про особливості дитини всім, хто з нею контактує: родичам, вчителям, вихователям, няні. Роз’ясніть правила спілкування та як поводитися в різних ситуаціях.

Позитивні якості гіперактивних дітей

Крім труднощів, з якими ви можете зустрітися у вихованні дитини з СДУГ, у неї неодмінно є позитивні риси характеру.

1. Вона практично ніколи не ображається. Адже в силу особливостей психіки вона просто не може довго концентрувати увагу, в тому числі, й на образах. Вона не тримає зла, швидко відходить і забуває про конфлікти.
2. Вона творча, креативна. Маючи в голові десятки різних думок водночас, дитина може видавати масу оригінальних ідей і легко досягти успіху в певній сфері. Так, вона багато відволікається, але при цьому вона може побачити те, чого інші не помічають.
3. Вона гнучка. Швидше за все, у неї завжди є кілька варіантів вирішення завдання.
4. Вона швидка. Якщо ваша дитина зацікавлена у виконанні певного завдання, вона робить це швидко. Найчастіше це стосується завдань, пов’язаних з активністю.

Всі гіперактивні діти дуже різні у своїй поведінці та світовідчутті. Вони — як сніжинки: ви ніколи не знайдете двох однакових. Сподіваємося, наші поради допоможуть вам знайти свій підхід, налагодити діалог і допомогти дитині адаптуватися в навколишньому світі.

Дбаємо разом!