Виховати справжнього джентльмена — завдання не з простих. При всьому нашому бажанні не навчати дитину гендерних стереотипів, все одно нам приходиться враховувати психологічні відмінності між хлопцями та дівчатами, чоловіками й жінками.
Тож які є особливості виховання хлопчиків та як їх утілити в життя, читайте в нашій новій статті.
З самого народження будь-яка дитина потребує любові, відчуття захищеності та тісного контакту з кимось із дорослих. Найчастіше цю функцію виконує мама, особливо тоді, коли годує дитину грудьми. Папа на цьому етапі також бере участь у догляді за дитиною, тим не менш, його роль у цей час є меншою, ніж мамина.
Вже з самого малечку хлопці відрізняються від дівчат: навіть маючи однаковий вік, дівчата часто розвиваються швидше в той час як хлопці швидше ростуть і частіше болісно переживають розлуку з мамою. Звісно, це не правило, а загальна тенденція.
Починаючи з більш свідомого віку, коли дитина вже більше розуміє дорослих, окрім любові, ми додаємо певні вимоги, навчаємо правилам, що діють у суспільстві та житті. У цей час мама так і лишається головним джерелом любові для дитини. Але й тато має так само проводити час з нею, показуючи, що з чоловіками також цікаво, що чоловіки теж уміють бути турботливими та люблячими.
У віці 6 років хлопці зазвичай починають проявляти свої чоловічі якості: цікавляться зброєю, автомобілями, бажають бути схожими на супергероїв. Найчастіше в цьому віці хлопчики починають більше тягнутися до чоловічого спілкування: від дорослих чоловіків вони багато чому навчаються.
Звичайно, мама ніколи не відходить на другий план: вона назавжди лишається для дитини джерелом любові, підтримки, розуміння. Дитина повинна знати, що в будь-якій ситуації мама допоможе, підтримає і завжди буде любити.
У цей час хлопці дорослішають ще більше: ще не чоловік, але уже й не хлопчик. У перехідний період, окрім фізичного зростання, хлопці часто стають більш активними, впертими, неспокійними, у них часто змінюється настрій. Найпоширенішою причиною виникнення конфліктів є небажання батьків сприймати дитину як дорослу особистість, якою вона хоче бути.
Якщо ви багато спілкувалися до цього, цікавилися життям та інтересами сина, проблем у спілкуванні з ним у підлітковому віці буде набагато менше. Цей період дуже складний ще й тому, що діти шукають відповіді на складні питання про майбутню кар’єру, родину, своє місце в суспільстві. Тож спілкуйтеся з сином якомога більше і по можливості намагайтеся частіше бувати разом в компанії дорослих.
Підсумовуючи, можна сказати, що не буває так, що в 14 років дитина раптом починає прислуховуватися до думки батьків і ділитися з ними переживаннями, або в 30 років, одружившись, чоловік раптом стане сильним, відповідальним та дорослим. Дитина повинна такою виховуватися з самого початку.
Дехто вважає, що тато й мама повинні однаково виховувати дитину, інші — що по-різному. Не можна сказати, хто правий насправді. Але можна вивести певні загальні правила.
На жаль, у нашому суспільстві часто зустрічаються неповні сім’ї, коли мама або рідше тато виховують сина або доньку самі. Часто хлопчик вдома бачить лише жіночу модель поведінки, у дитсадку та школі спілкується з дорослими жінками і т.д. В такому випадку знайдіть для сина середовище, де б він спілкувався з авторитетними дорослими чоловіками. Це може бути дідусь, дядько, хрещений або тренер у спортивній секції.
Бажаємо вам успіхів у цій непростій, але дуже приємній і вдячній справі — вихованні джентльменів.
Дбаємо разом!
Ім'я користувача: | |
---|---|
Номер картки лояльності: | |
Бонусів на рахунку: | |
Кешбек-бонусів на рахунку: |
Коментарі покищо відсутні