Жіноча взаємопідтримка: зворотний ефект
Ділитися в жіночому колі переживаннями, радощами і проблемами для багатьох із нас важливо. Потреба виговоритися буває настільки гострою, що в хід йдуть не тільки особисті зустрічі з подругами, а всі доступні способи спілкування з більш широким колом: телефонні розмови, месенджери, коментарі в соціальних мережах, форуми.
Нерідко так зав’язуються приятельські взаємини, які в подальшому переростають в реальну дружбу. Наприклад, в групі проекту EVA WOMEN CHALLENGE, почитати про який ви можете за посиланням, дівчата настільки активно підтримують одна одну, що пробіжка в 10 км перестає здаватися чимось складним.
Але не скрізь панує така ідилія. На жаль, досить поширена ситуація, коли жінка ділиться сокровенним і хвилюючим, а у відповідь замість підтримки отримує зворотний ефект.
Жінки, яким боляче
Ти ділишся заповітним, щирим – а на тебе нападають. Злісні коментарі про те, що сама винна, що все робиш не правильно і живеш не так, як треба. Мені завжди сумно спостерігати, коли жінки, у яких такі ж проблеми, і які, по ідеї, повинні були зрозуміти і підтримати одна одну, стають запеклими хейтерами.
Довго задавалась питанням, як же так. І прийшла до думки, що їх внутрішній біль так сильно кипить, що нестерпно хочеться зняти кришку чайника, доторкнутися обпаленою рукою до чужої руки і заспокоїти себе, що біль – чужа. Ось цієї, іншої людини.
Баланс для себе
Знайома історія, коли пишеш про те, що “добре” може бути завжди, що “добре” не потрібно заслужити і вистраждати, а в коментарях з’являються фрази про ілюзії, про пощастило і про життя, яке погане? “Не в нашій країні. Не з нами.” І перша реакція – дати здачі, звинуватити, знайти причину і ваду в тому, хто забруднив твої черевики своєю злістю. Але чи варто це робити?
Коли видихнеш, повернешся в стан балансу, розумієш, що це всередині дорослої жінки кричить маленька дівчинка, яку недолюбили. Вона колюча і гостра, але їй дуже хочеться обнятися. Ось тільки страшно, що не зрозуміють, образять. І вона заздалегідь готується до оборони, нападає першою.
Важко весь час дотримуватися думки з “Майстра і Маргарити”, що немає злих людей. Нас не навчили справлятися з болем, злістю, гнівом. Сказали, що ці емоції погані, і веліли позбавитися. У більшості випадків ми з необережності заганяємо їх у глибоке підпілля, де вони вирують, час від часу прориваючись їдкими, колючими зауваженнями.
Не можна змусити іншу людину тебе любити. Можна навчитися любити самій. Себе, оточуючих. І спробувати витягти колючку з лапи тварини, яка кидається на тебе лише тому, що відчайдушно боляче.
Коментарі
Додати коментар
Особисто я почала, з дуже простого та буденного. Це питання абсолютно всі, без виключення чули і переодично чують. І звучить воно так. Ти що образився (лась)? Якогось одного разу, і я знов його почула. І затрималась на декілька секунд. Тому що подумки повторила питання вже сама собі. І миттєво зрозуміла, що я зовсім не відчуваю образи. Ну ось не відчуваю і все. Я відчуваю купу всього, але точно, образи немає!! Тому спокійно обернулася, та чітко відповіла. НІ! І зразу почула. -Ага, ти, що думаєшь я не бачу? Зовсім мене за дурня тримаєшь? За класичною моделлю, далі повинна бути якась сварка з нікому не зрозумілих причин. Але в той день. Я абсолютно спокійно, рідійшла, присіла поряд на канапі, і дивлячись в очі промовила. Коханий, ти про що взагалі?. Ти начебто запитав чи я образилась? Так? Так. Так ось я тобі абсолютно чесно відповідала Ні, ні, і ще раз ні! Не давши йому шансу хочь слово вимовити , я швидко продовжила. Ти будеш здивований, але я реально замислилася, і зрозуміла що я зараз відчуваю. Так от, я тобі повідомляю, я відчуваю злість, тому що серджуся і.т.д. Виявилось що в мене було декілька відчуттів, причину виникнення кожного з них я також обгрунтувала. А ось образи немає. Я доречі сама здивована? Це ж стандартне питання, з автоматичною відповідю. Але я тебе кохаю, тому віднеслась до твого питання серьезно. Зрозуміло тобі? Поцілував його в щічку посміхнулась. Доречі мої пояснення тобі і на друге питання відповідь дали. Так що, ти наразі знаешь, за кого я тебе маю?? Коханий швиденько, дав чому у відповідь, і змінив тему. Ось так розпочалася моя історія. Яка триває вже майже 3 роки. Три роки я намагаюся бути сміливою, сильною, щоб постійно бути чесною сама з собою. На сьогодні я вважаю своїм досягненням, те що самостійно можу виявити, брехню і знаю коли це сталося, як саме і чому. ООО як раз зараз, відбулося ще дещо. Ось тут і зараз відбулася, моя Перша відкрита розмова на цю тему))) Дякую що вислухали. Гарного всім дня.
Остання речення в пості!!! Як відро льодяної води,яке щойно вивернули на тебе. 3 секунди шоку, та миттєве пробудження. Чого це я?? Чому Я взагалі так сильно відреагувала, це вже 5 прочитаний пост, і попередні бна 1 погляд були навіть більш вражаючими. Але я не відчула нічого настільки сильного! Так я звертаю увагу на свої почуття! Справжні, ті які я відчуваю,або чомусь не відчуваю. І це неймовірно важко, та в одночас неймовірно круто. Навчіться говорити про те що ви дійсно відчуваєте, хоча б самі собі. Не бійтесь своїх справжніх почуттів. Це так неймовірно, з часом ви розумієте що ви вільні. І це вас також дуже здивує. Ви начебто до цього були. Але ні, Ви просто не знали про те що ви не Вільні,)).Нажаль більшість людей, як і я багато років до, живуть все свое життя навіть не здогадуючись, що воно зовсім не справжнє. Сьогодні, я досить швидко, дала собі відповідь. Точніше це 2 причини, які в поедннані дали таку потужну емоцію)))1. Було те, що саме сьогодні зранку я відкрила форум на я кому не була майже рік. Але це не перша перерва, хоча найбільша за 11років. І в одній з тем в коментарях автору жартуючи відповіли. Ви мабуть якась свята, бо Тема вже в Топі, і вас всі так втішають))) де поділися вся наші гадючки, та тітки які повинні Вас лаяти, та поливати брудом))). 2. Причина була життєва, як кажуть (Все геніальне, дуже просто) Бо цей приклад з лапою,100% відображає істину) Автору вистачило всього декілька слів! А не так як наприкладтмені, під час написання цього коментаря. Відчуваєте по справжньому і живіт на повну, це неймовірно!!