Дитяче ниття здатне довести до сказу будь-кого з батьків. Дитина починає нити, коли чимось незадоволена, коли хоче чогось, що в даний момент недосяжне, коли не може впоратися з сильними емоціями. Зазвичай ниття —вісник істерики, тому мамі й татові важливо вміти вчасно зрозуміти причину того, що відбувається і зупинити ниття, поки невдоволення не переросло в істерику.
Ниття буває різним. Зверніть увагу, як в одній ситуації ви тепло на нього відгукуєтесь, готові допомогти дитині, а в іншій — виходите з себе, хочеться рвати і метати.
Три причини дитячого ниття:
Фізичні процеси: дитина не виспалася, захворює або захворіла, надто збуджена або, навпаки, відчуває брак зовнішніх стимулів (щось відбувається для неї довго, одноманітно, нудно). В такому випадку відбувається астенізація — виснаження наростає, стійкість до стресу знижується. Якщо дитина почала нити, ваше перше запитання собі: «Чи все в порядку з режимом дня і самопочуттям?».
Психічні процеси. У деяких дітей є особливість — їм складно переключитися з одного стану або процесу на інший. Проблема може бути вже вирішена, а емоція (ниття) ніяк не зупиняється. Пропонуйте цікаве заняття, щоб допомогти дитині переключитися.
Звичка, що виникла через залучення батьків. Ниття «закріплюється» в тих випадках, коли дитина отримує у відповідь на ниття або багато ніжності і співчуття, або зниження вимог до себе чи навіть повну відмову від них. В такому випадку ви мимоволі навчаєте дитину домагатися бажаного капризами і ниттям.
Як відучити дитину нити?
Будьте уважні і відстежуйте, в який момент і як саме розгортається ниття. Наприклад, дитина просить включити їй мультфільми. Спочатку спокійно, потім голосніше, і, якщо не отримує бажаного, починає нити. Якщо таке трапилося раз, можливо, більше не повториться, але, якщо ви здалися: «Аби перестала!», є шанс, що в подальшому маніпуляція повториться.
Щоб відучити дитину нити, важливо дати їй зрозумілу альтернативу дій:
Покажіть «зразок» поведінки, навчіть формулювати і висловлювати свої бажання рівним голосом: «Скажи спокійно, що ти хочеш». Якщо малюк ще не вміє розмовляти, спробуйте зрозуміти, що він просить і підкажіть з жестом: «Якщо ти хочеш щось, підійди і покажи: «Дай-дай».
Виправляйте, коли дитина знову починає нити. Поясніть, що нити — ненормально, домогтися бажаного не вийде, якщо не попросити спокійно. Зрозуміло, в такому випадку вам слід відповідати на прохання тільки в тому випадку, коли дитина робить це правильно.
Заохочуйте бажану поведінку і вибірково ігноруйте небажану. Тобто важливо ігнорувати ниття (форму), але вловити суть. Щоб закріпити позитивний результат, звертайте увагу на ті випадки, коли дитина звертається до вас без пхикання, і обов’язково хваліть її за це.
Мотивуйте. Батьки для дитини — найважливіші люди, і вона бачить себе такою, як вони про неї говорять. Тому іноді не обійтися без авансів, тобто треба дати дитині трохи більше захоплення і віри, ніж потрібно: «Я бачу, що зараз ти незадоволений, але ти завжди намагаєшся. Спробуємо ще раз?». Таким чином ви вселяєте в малюка упевненість, що він здатний на більше і краще, а ми віримо в нього. І ця віра мотивує дітей намагатися поводитись краще.
Допомагайте і контролюйте. Важливо не тільки сказати дитині, що їй слід робити, але і переконатися в тому, що вона виконала завдання. Якщо щось не виходить, підкажіть, як отримати бажане.
Пам’ятайте, що ниття — це дитячий, «незрілий» спосіб комунікації, і ваша батьківська задача — навчити дитину спілкуватися.
Швидше за все, одного разу буде недостатньо, і, щоб закріпити бажаний результат, вам потрібно буде періодично нагадувати про необхідність користуватися словами замість ниття, докладати зусиль. Будьте послідовні, не давайте себе продавити, не дорікайте і підбадьорюйте дитину — і все вийде!
[…] Читайте також: «Дитина ниє: як відучити її від цієї звички» […]