Добрий лікар… логопед!

• Причини та наслідки порушень мовлення
• Правильний мовленнєвий розвиток дитини
• Що можна зробити вдома

Спостерігати за мовленнєвим розвитком дитини важливо, адже мовлення відіграє серйозну роль у розумовому та емоційному розвитку малюків, а також є основою соціальної поведінки. Звичайно, розвиток мовлення відбувається поступово, і перші слова дитина вимовляє недостатньо розбірливо.

Тож як відстежити правильний мовленнєвий розвиток дитини, коли варто звернутися до логопеда і які логопедичні вправи можна робити вдома, читайте в нашій новій статті.

Причини та наслідки порушень мовлення

Відхилення від нормального мовленнєвого розвитку у дітей можуть з’являтися з багатьох причин:

• внутрішньоутробні порушення розвитку або тяжкі пологи;
• деякі захворювання чи травми в перші місяці та роки життя;
• наслідкові фактори, коли порушення розвитку мовлення передається генетично;
• несприятливі умови виховання;
• надмірні психологічні, емоційні навантаження, стреси.

Незалежно від того, з яких причин виникає порушення мовлення, усі вони потребують своєчасної корекції спеціалістом — логопедом. Чим раніше ви почнете працювати над усуненням проблеми, тим легше вам буде її подолати. Іноді порушення можуть лишатися з людиною на все життя та гальмувати її соціальний, інтелектуальний розвиток, призводити до проблем у навчанні читанню й письму, закомплексованості в спілкуванні.

Правильний мовленнєвий розвиток дитини

Навчатися спілкування дитина починає з самого народження: спочатку це крик, а далі все залежить від наслідкових особливостей та оточення малюка. В цілому розвиток мовлення у дітей відбувається за такими етапами:

✎ 2–3 місяці: дитина починає гулити та вперше намагається лепетати. Використовує голосні та деякі приголосні звуки (к, н, г).

✎ 8–10 місяців: дитина добре лепече, вимовляє свої перші слова з простих парних складів, наприклад, ма-ма, ба-ба та ін. Використовує для спілкування два простих слова.

✎ 12 місяців: використовує 4 слова, співвідносить значення слів з предметами. Розуміє прості прохання, що доповнюються жестами, наприклад, дай руку, неси татові.

✎ 1 рік і 3 місяці: має в лексиконі 6 слів, розуміє прохання без жестів, показує предмети на картинках.

✎ 1,5 роки: показує одну з частин тіла, має в лексиконі 7–20 слів.

✎ 1 рік і 9 місяців: показує кілька частин тіла, має в лексиконі 20 слів, починає складати фрази: папа, дай; баба, ди тощо.

✎ 2 роки: розуміє та правильно використовує слова ти і я, має в лексиконі 50 і більше слів, розуміє й виконує двохетапні дії: сходи до кімнати й принеси машинку.

✎ 3 роки: до цього віку дитина активно розширює свій словниковий запас і починає правильно будувати речення з урахуванням відмінків, однини та множини тощо.

Ніхто так багато не спілкується з дитиною, як її батьки, тому ніхто краще вас її не знає. Будьте уважними до дитини й спостерігайте за її мовленнєвим розвитком, а в разі виникнення сумнівів, звертайтеся до логопеда. Спеціалісти радять робити це у віці 3 років.

Що можна зробити вдома

Спеціаліст може займатися з вашою дитиною лише кілька разів на тиждень в той час, як ви маєте змогу займатися кожного разу, коли матимете вільний час. Тож не пускайте цей процес на самотік, і самі беріть у ньому участь.

Для того, щоб визначити, які звуки ваша дитина погано вимовляє, проговоріть слова, в яких є звуки к, г, х, с, з, ц, ш, ж, щ, ч, й, л, р. Слова потрібно вимовляти саме в такому порядку — від простого до складного. До кожного звуку підберіть по три слова, в яких він стоятиме на початку, в середині та в кінці. Це допоможе вам визначити звуки, з вимовою яких є проблеми.

Далі починайте займатися: опрацьовуйте кожен проблемний звук, говоріть слова, в яких він зустрічається. Нехай під час занять дитина дивиться на себе в дзеркало: спостерігає за своєю та вашою артикуляцією, губами, язиком.

Щоб заняття були цікавими для малюка, розбавляйте їх логопедичними іграми. Наприклад, ви проговорюєте назви тварин, а дитина — звуки, які вона видає. Півень — кукуріку, кошеня — няв, каченя — кря-кря, тигр — р-р-р, пташка — цвірінь і т.д.