Що таке казкотерапія і як її практикують?

• Що вміє казка і які проблеми вона допоможе вирішити?
• Як підібрати казкову розповідь?
• Правила написання психотерапевтичної казки
• Приклади домашньої казкотерапії

Уже на початку 20 століття він стверджував, що життєвий план формується у дитини батьками до 6-ти років, а в «програмуванні» такого сценарію казкові оповідання займають одну з провідних позицій.

Що вміє казка і які проблеми вона допоможе вирішити?

Дитячі казки — це чудовий і ненав’язливий метод навчання та установки життєвих цінностей, спосіб розкрити і стимулювати творчий потенціал. Вони також допомагають батькам і дитині:

• справлятися зі страхами, знімати емоційну напругу, налаштовуватися на позитивний лад;
• м’яко корегувати поведінку, у тому числі агресію або гіперактивність;
• вчитися дивитися на життєві ситуації з боку;
• бачити розмаїття шляхів досягнення мети;
• відкривати в собі нові здібності для вирішення поставлених завдань;
• відчути впевненість у своїх силах;
• підвищувати рівень самосвідомості й усвідомленості своїх дій.

Маленькі діти іноді просять читати одну й ту саму казку кожен день впродовж 1-2 місяців. Не відмовляйте їм у цьому. Доведено, що багаторазове повторення такого ритуалу дітям важливе і необхідне. Це допомагає запам’ятати зроблені висновки, дає відчуття стабільності і порядку, дозволяє повторно відчувати знайомі емоції, знімає тривожність через невідомість. Крім цього, дитина може ідентифікувати себе з героєм казки. Саме тому вона хоче раз по раз проживати історію, де малюк, долаючи всі перепони і негаразди, стає переможцем.

Як підібрати казкову розповідь?

Щоб казка стала психотерапевтичною, її основна метафора повинна бути співзвучною з проблемами і переживаннями дитини. У підлітковому віці діти підбирають собі казкові історії інтуїтивно. Зазвичай це казки-страшилки. Батьків не повинно це лякати. Для такого віку це нормально.

Правильно вибрати чарівну розповідь для малюків, дошкільнят і молодших школярів допоможе знання того, що або хто викликає страх, і коли це відбувається:

• з 2-х до 3-х років — ніч, темрява, тварини;
• в 4 роки — комахи і, як не дивно, казкові герої;
• з 5-ти до 6-ти років — школа, пожежа і природні катастрофи;
• в 7-8 років — смерть (власна, членів сім’ї, близьких).

Зверніть увагу, якщо психіка дитини не впорається з цими проблемами в зазначеному віці, вони не пройдуть самі по собі. Ці страхи можуть переслідувати і далі, а можуть причаїтися і виникнути з новою силою в будь-якому віці.

Правила написання психотерапевтичної казки

Діти завжди просили батьків періодично відкладати книжку в сторону і розповідати вигадану історію. Сьогодні такі казки мають спеціальний термін — наративні. Для того, щоб вони стали одночасно і терапевтичними, намагайтеся дотримуватися таких правил:

1. Історія для найменших повинна бути короткою. Використовуйте прості речення. Застосовуйте повторення слів, наприклад, «тягнуть-тягнуть» або «котився, котився і докотився». В оповіданні має бути мало учасників. Зазвичай ними стають предмети або об’єкти, яких одухотворяють і наділяють чарівними властивостями, — Колобок, Теремок.
2. Для дітей у віці 3-5 років пишуть казки на побутові теми. Взаємини в них повинні бути мирними і спокійними. В якості головного казкового персонажа, який повинен обов’язково взаємодіяти зі звичайними людьми, виберіть звичну тварину, але наділіть її чарівною силою, — Кіт у чоботях, Золота рибка.
3. Для дітей 6-ти років і старше вже потрібні герої-діти — Нільс, Попелюшка. Але зараз замість них часто використовують супергероїв..
4. Включайте в казку страх, який відповідає віковій категорії, або проблему, яку потрібно вирішити, наприклад, відучити від звички кусатися. Нехай головний персонаж бореться з ними, обов’язково перемагаючи їх вкінці. Для цього в казки для малюків вводьте добрих помічників-друзів і сили природи. Герой оповідання для дітей старше 4-5 років повинен долати всі перешкоди і страхи самостійно завдяки своїй кмітливості, внутрішній силі, сміливості, хоробрості і доброті.
5. Не забувайте наділяти дівочі й жіночі персонажі різними характерами і стилями поведінки, де переможницею стане головна героїня — добра, лагідна, слухняна і працьовита.

У комплексі зі казкотерапією можна застосовувати й інші методи психокорекції. Крім спільного продовження казкової історії, це можуть бути розігрування казки в особах, її постановка в домашньому ляльковому театрі, малювання окремих сценок, з яких потім можна зробити саморобну книжку. А ще пробуйте разом складати за мотивами казки вірші або навіть пісні. Це буде особливо корисно, якщо в дитини є дефекти мови.

У ній будуть зашифровані не тільки його оцінки взаємин у сім’ї і дій батьків стосовно неї, але й її одномоментні проблеми, страхи, очікування. Якщо у вас не вийде розгадати таємний сенс казки самостійно, не соромтеся звернутися за його розкодуванням до дитячого психолога.

Приклади домашньої казкотерапії

Дитина підросла і почала битися? Розкажіть їй нову казку про улюбленого героя. Нехай це буде, наприклад, ведмежа Тяпа. Ось тези такої розповіді.

Тяпа любить грати і веселитися з друзями (іншими звірятами). Перерахуйте улюблені розваги сина, немовби натякаючи на його схожість з ведмежам.

Не відомо чому, але під час ігор з друзями ведмежа став штовхатися (битися, кусатися, щипати, дряпатися). Йому здавалося, що це весело, але друзі на нього ображалися і ставали сумними. Щоб їх розвеселити, Тяпа повторював свої «витівки», але ситуація ставала ще гірше. Усі просто тікали.

Настав час, коли з ведмедиком перестали дружити. Опишіть, як це сумно і чому це погано.

Вечірній Місяць, почувши гучні скарги Тяпи про те, що йому самотньо і ніхто не хоче з ним дружити, пошкодував його і забрав до себе на небо. Там Тяпа познайомився з його сином Морфеєм. Він розповідає ведмежаті, що чудово себе почуває на самоті і любить панувати над світом, занурюючи всіх у сон, а друзі йому ні до чого. Ведмедик доводить переваги дружби (перерахуйте і акцентуйте на них), але Морфей піднімає його на сміх: «І де твої друзі?»

На допомогу посмутнілому Тяпі приходить маленька мишка. Вона дарує йому чарівну паличку, що допомагає повернути друзів. Але попереджає: якщо він образить їх ще раз, то ніяка магія більше не допоможе. Щоб допомогти ведмежаті не розпускати руки, вона обдаровує його «чарівним плесканням у долоні». Якщо зробити його під час бажання вдарити, то воно миттєво випарується.

У фіналі Тяпа повертається додому.  Вранці за допомогою палички він повертає собі друзів, обіцяє їм вести себе добре і навіть один раз хоче вдарити тигреня, але йому допомагають плескання в долоні і посмішка другу.

Наведемо також аудіо-приклад казкотерапії від страху темряви. Тільки не полінуйтеся вивчити цю історію. Краще її розповідати особисто, сидячи поруч дитиною перед сном. І ще, ось приклад чудової короткої казки-мотиватора, яка допоможе привчити чистити зуби.

В якості висновку дамо ще одну рекомендацію. У наш неспокійний час впоратися зі страхами війни, смерті й самотності підліткам допоможуть 2 казки-повісті Януша Корчака «Король Мацюсь Перший» і «Король Мацюсь на безлюдному острові». Ці 2 історії видані українською мовою в 2011 році — «Пригоди короля Мацюся».  Попри те, що вони були написані 100 років тому, ці цікаві розповіді актуальні й зараз.