Шлейка чи нашийник: що краще для собаки

Міфи та факти про використання нашийника для собак

Нашийник здається найпростішою і найзвичнішою амуніцією для собаки, але навколо нього накопичилося чимало суперечливих тверджень. Ось три найпопулярніші з них.

Нашийник шкодить шиї собаки

Звичайний, правильно підібраний нашийник не є небезпечним. Якщо доросла собака без проблем зі здоров’ям спокійно йде на вільному повідку, ніякого значного тиску на шию не виникає. Проблема починається в той момент, коли повідець різко натягується. Постійний натяг повідця, стрибки собаки за голубом або різка зупинка на довгому повідку концентрують навантаження в області шиї. Тому один і той самий м’який нашийник може бути цілком прийнятним для ротвейлера, що спокійно йде, і невдалим варіантом для імпульсивного цуценяти, яке кожні кілька метрів стартує, наче востаннє.

Цікаво на тему: Як вибрати якісний сухий корм для тварин: поради від ветеринара

За допомогою нашийника собаку легше навчити не тягнути

Через нашийник дійсно простіше відчути рух голови та шиї собаки. Але це зовсім не означає, що тварина сама зрозуміє правила прогулянки. Найчастіше все відбувається навпаки: собака хоче дістатися до цікавого об’єкта, тягне вперед, господар утримує її, а вона ще сильніше тягне.

Причина натягнутого повідця в основному пов’язана з тим, що натяг уже приносив собаці результат. Вона потягнула й все-таки дісталася до дерева, іншої собаки або он того смачного пакета біля лавки. Так у тварини закріплюється класична стратегія: щоб дістатися до мети, потрібно просто подолати перешкоду у вигляді господаря, який її утримує, і тягнути сильніше. Навчання будується зовсім інакше. Рух триває, доки повідець вільний, а натяг не наближає собаку до мети. Спокійна ходьба заохочується ласощами, голосом або можливістю понюхати цікаве місце. Саме послідовне навчання, а не посилення тиску на шию, допомагає змінити звичку.

Цікаво на тему: Розумні іграшки для тварин… А чи потрібні вони їм?

Чим ширший нашийник, тим він безпечніший

Широкий нашийник дійсно розподіляє тиск на більшу площу шиї, ніж дуже вузький ремінець. Однак ширина не скасовує інших вимог до цієї амуніції. Якщо нашийник важкий, жорсткий, перетискає шию, натирає шкіру або вільно зісковзує через голову, додаткові сантиметри в ширині йому ніякої переваги не дадуть. 

Між нашийником і шиєю в середньому має поміщатися близько двох пальців. Він не повинен душити собаку, але й не повинен бути настільки вільним, щоб тварина могла викрутитися з нього. До того ж посадку необхідно регулярно перевіряти у цуценят, собак, що підростають, із густою шерстю, а також після помітного схуднення або набору ваги. Тож сама по собі ширина виробу – абсолютно некритичний параметр, що заслуговує на особливу увагу.

Цікаво на тему: Як прикрасити ялинку, якщо в будинку живе кіт

Також є кілька неочевидних фактів про нашийники, які нерідко залишаються поза увагою. А дуже даремно.

Нашийник може збільшувати навантаження не тільки на шию

Річ у тім, що під час натягування нашийника можуть змінюватися деякі фізіологічні показники. Коли собака натягує повідець, внутрішньоочний тиск помітно підвищується, чого не відбувається при аналогічному натягу шлейки. Це дуже важливо враховувати, якщо у тварини:

• глаукома;
• захворювання рогівки;
• інші офтальмологічні проблеми.

А ще нашийник здатний підвищувати внутрішньоочний тиск під час фізичного навантаження, а у брахіцефальних собак певні зміни можуть спостерігатися навіть у стані спокою. Ні, мова зовсім не про те, що нашийник викликає захворювання очей. Просто якщо у собаки діагностовано глаукому, є схильність до підвищеного внутрішньоочного тиску або виражена брахіцефалія, вибір прогулянкової амуніції на 100% краще обговорити з кваліфікованим ветеринаром.

Деяким собакам тиск на шию особливо небажаний

Прогулянкова шлейка буде кращим вибором для собак із захворюваннями трахеї, шийного відділу хребта та деякими неврологічними або офтальмологічними проблемами. Також її часто рекомендують брахіцефальним породам (мопсам, французьким та англійським бульдогам, пекінесам, бостон-тер’єрам) та іншим собакам із вкороченою мордою. Через особливості будови дихальних шляхів такі собаки можуть відчувати утруднення з диханням, особливо під час спеки, навантаження або збудження. Саме з цієї причини можна зустріти безліч порад, що вигулювати брахіцефальних собак краще на шлейці, щоб не створювати додаткового тиску в ділянці шиї.

Цікаво на тему: Лежанки для улюбленців: як у холоди створити затишок для свого хвостика

Головні переваги та недоліки використання шлейки

Як би дивно це не звучало, але головна перевага шлейки полягає в тому, що повідець не кріпиться безпосередньо до шиї. При натягу зусилля розподіляється по грудній клітці та тулубу, що особливо важливо для цуценят, собак, які активно тягнуть, та тварин, які здатні раптово рвонути вперед. Однак не все так райдужно, як нам розповідає реклама.

Шлейка не змінює звичку тягнути

Один із найпопулярніших рекламних міфів звучить приблизно так: «Одягніть правильну шлейку, й собака перестане тягнути». У деяких випадках переднє кріплення дійсно допомагає фізично повернути собаку в бік господаря та зменшити можливість рватися суто вперед. Однак це просто інструмент керування, а не засіб для виправлення звички. Ба більше, з повідцем, закріпленим на спині, деякі собаки тягнуть сильніше, ніж у звичайному нашийнику. Причина банальна: комфортна опора грудьми дозволяє активніше вкладатися в рух. Адже недарма упряжні собаки працюють саме в шлейках. Тож якщо тобі важко утримати улюбленця в нашийнику, то в шлейці, швидше за все, він дуже швидко повалить тебе на підлогу.

Неправильна шлейка може серйозно нашкодити здоров’ю собаки

Шлейку люблять називати максимально безпечною амуніцією, хоча її конструкція та посадка мають величезне значення. Занадто тісна модель тисне на грудну клітку та пахвові області, натирає шкіру, збиває шерсть і заважає тварині нормально рухатися. Занадто вільна – зміщується, перекручується і дозволяє собаці вислизнути. Особливо уважно варто оцінювати положення передніх ременів. Вони не повинні проходити прямо через плечові суглоби, врізатися в пахви або помітно обмежувати винос передніх лап.

При цьому твердження, що будь-яка Y-подібна шлейка анатомічно ідеальна, а модель з горизонтальною грудною лямкою – шкідлива й небезпечна, є надто категоричним. Різні конструкції цієї амуніції здатні змінювати довжину кроку та рухи передніх кінцівок, але ефект залежить від конкретної моделі, регулювання, розміру та, що не менш важливо, – індивідуальної будови собаки.

Цікаво на тему: Зв’язок, створений на небесах: чому можуть навчити один одного діти й тварини

Чи має значення розмір собаки при виборі між шлейкою та нашийником?

Безумовно, розмір має значення, але не таке критичне, як зазвичай вважають. Правило «маленьким – шлейка, великим – нашийник» тут не працює:

1. Маленькі собаки. Так, у мініатюрних порід невелика маса тіла, але це не робить їхню шию невразливою. Навпаки, у деяких маленьких собак частіше трапляються проблеми з трахеєю, а господарі нерідко відтягують їх від небезпеки. Для такої собаки зручна легка шлейка може бути більш розумним варіантом. Однак мініатюрні моделі часто мають вузькі жорсткі ремінці та масивні металеві деталі, які виявляються занадто важкими порівняно з вагою тварини. Тому маленькій собаці потрібна не просто «найкрихітніша» шлейка, а легка, що добре регулюється.
2. Великі собаки. З великими породами вкрай важливий контроль, оскільки навіть один різкий ривок може збити людину з ніг. Ні, це не означає, що потужного пса потрібно обов’язково вигулювати в нашийнику. Добре підібрана шлейка з міцною фурнітурою та передньою точкою кріплення дозволяє ефективніше перенаправити рух. Водночас господар повинен фізично справлятися з собакою та навчати її ходити на вільному повідку. В іншому разі навіть найкраща шлейка не врятує в ситуації, коли сорокакілограмовий кане-корсо вирішив, що сьогодні господар – це його санки.
3. Цуценята. Малюки часто смикаються, заплутуються у повідку, стрибають і різко змінюють напрямок. Тому для прогулянок їм буде зручніше шлейка, яка зменшує навантаження на шию під час випадкових ривків. Однак її доведеться часто переналаштовувати, адже цуценя активно росте.

Тож у суперечці між нашийником і шлейкою перемагає виключно комфорт собаки. Нашийник підходить здоровій тварині, яка спокійно ходить на вільному повідку. Шлейка краща у разі ривків, проблем із трахеєю, шиєю або диханням, оскільки не зосереджує навантаження на горлі. Однак надзвичайно важливо правильно її підібрати, адже тісні, важкі або невдало розташовані ремені можуть обмежувати рух плечей, натирати шкіру та змінювати ходу.

Не забудь жмакнути вподобайку, якщо стаття була для тебе корисною.