Втрата слуху: симптоми та лікування

Чому погіршується слух

Зниження здатності розпізнавати звуки може бути спровоковано як зовнішніми, так і внутрішніми факторами. Найпоширеніші причини втрати слуху:

1. Генетика – спадкові мутації можуть викликати проблеми з розвитком або функцією вуха. Це одна з основних причин вродженої приглухуватості у дітей.
2. Травми органів слуху та голови – зокрема, перфорація барабанної перетинки, пошкодження слухових кісточок, структур внутрішнього вуха, слухового нерву. Зазвичай при цьому відбувається раптова втрата слуху, що може бути тимчасовою або постійною.
3. Тривалий вплив гучних звуків – наприклад, при роботі в шумних умовах (на заводах, будівництві тощо) або регулярному користуванні навушниками на високій гучності. При цьому пошкоджуються волоскові клітини у внутрішньому вусі, що відіграють роль слухових рецепторів.
4. Інфекційні хвороби – зокрема, однією з частих причин погіршення слуху є запалення середнього вуха (отит). Зазвичай ця проблема тимчасова, але якщо вчасно не провести лікування, запальний процес може поширитись і призвести до незворотної глухоти.
5. Вікові зміни (пресбіакузіс) – природний процес, що розпочинається після 50-60 років. На тлі старіння організму відбуваються незворотні зміни у структурах внутрішнього вуха та слухового нерву. Вікова втрата слуху розвивається поступово та зазвичай є незворотною.

Залежно від причин, розрізняють 2 основних види патології:

• кондуктивна втрата слуху – виникає через проблеми у зовнішньому або середньому вусі, що перешкоджають передачі звуків до внутрішнього. Це може бути результатом накопичення вушної сірки, інфекцій або аномалій структури вуха.
• сенсоневральна (нейросенсорна) втрата слуху – розвивається через пошкодження слухових рецепторів або нервових закінчень, що передають звукові сигнали до мозку. Вона здебільшого є незворотною й може бути спричинена віковими змінами, запущеними інфекційними процесами, впливом шуму або спадковими факторами.

Цікаво по темі: Прогестерон: що це за гормон і як він на тебе впливає

Симптоми втрати слуху

У більшості випадків проблеми зі слухом розвиваються поступово, й людина не одразу їх розпізнає. Це пов’язано з тим, що мозок швидко адаптується до змін. Проте, є деякі «тривожні дзвіночки», за якими можна запідозрити патологію:

• складнощі у сприйнятті мови, особливо в шумних середовищах або при груповій розмові;
• неможливість чітко розрізняти деякі звуки, приглушене або спотворене їх сприйняття – часткова глухота;
• потреба підвищувати гучність телевізора, радіо, комп’ютера та інших пристроїв;
• постійний або періодичний шум у вухах, що відчувається як дзвін або шипіння;
• відчуття закладеності або тиску у вухах.

Зазвичай приглухуватість розвивається одразу на обох вухах, але не симетрично: одне чує гірше, інше краще. Втрата слуху на одне вухо – більш рідке явище, але теж зустрічається в ЛОР-практиці.

Цікаво по темі: Непереносність лактози: що це таке та як із цим жити

Діагностика проблем слуху

Коли пацієнт звертається з описаними скаргами, його консультує отоларинголог. Лікар проводить опитування, цікавиться сімейним анамнезом та хронічними хворобами, складає анамнез. Сама ж діагностика слуху проводиться методом тональної порогової аудіометрії. Вона дозволяє визначити рівень чутливості до звуків різних частот і визначити ступінь приглухуватості. Результатом обстеження є аудіограма, яка виглядає як графік та використовується для подальшої реабілітації слуху.

Як лікують втрату слуху

Для кожного пацієнта розробляють свою стратегію вирішення проблеми. Основні підходи:

1. Медикаментозне лікування втрати слуху – може включати курс антибіотиків, протизапальних засобів та інших препаратів. Призначається, коли в пацієнта кондуктивна втрата слуху, спричинена інфекцією, а також при гострій фазі нейросенсорної приглухуватості.
2. Слухові апарати – допомагають почути звуки на тих частотах, де знижене сприйняття. Це оптимальне рішення для пацієнтів, у яких діагностована хронічна сенсоневральна втрата слуху.
3. Хірургічне відновлення слуху – підходить для людей з глибокою приглухуватістю та глухотою. Пацієнту встановлюють кохлеарний імплант, що стимулює слуховий нерв, оминаючи пошкоджені ділянки вуха.

Цікаво по темі: Що таке феритин і чим небезпечний його низький рівень в організмі

Профілактика втрати слуху

Уникнути цією проблеми можна за допомогою простих кроків:

• захищайте вуха від гучних звуків за допомогою берушів;
• своєчасно лікуйте інфекційно-запальні хвороби органів слуху;
• регулярно перевіряйте слух у лікаря, особливо якщо ви відчуваєте навіть незначні зміни;
• слідкуйте за гігієною вух, щоб уникнути накопичення вушної сірки.

Втрата слуху – серйозна проблема, яка може вплинути на якість життя людини, проте своєчасна діагностика допоможе її розпізнати та виправити.