З початку війни виникла гостра потреба щось робити, хотілося чимось допомогти нашій країні. Зрозуміло, що передусім я почала робити те, що найкраще вмію. Я почала готувати обіди вдома та відвозити їх до волонтерських центрів.
За кілька днів я дізналася, що в ТОВ «РУШ» є ресторан, який щодня готує комплексні обіди й передає до дніпровської лікарні ім. Мечникова для військових. Про це мені розповіла моя дочка Юлія, яка працює в центральному офісі EVA.
Я попросила її дізнатися, чи потрібні там вільні руки для допомоги в подібній роботі. На моє щастя, виявилося, що так.
Я пішла в цех і дуже скоро, з огляду на мій досвід, мене повноцінно залучили до процесу приготування щоденного меню для допомоги пораненим солдатам. Щодня без вихідних ми готуємо та передаємо 120–150 порцій смачних та корисних страв.
Згодом до допомоги долучилася моя 19-річна онука Анастасія. Тепер ми працюємо разом, і це для мене окрема радість.
Щоранку я ходжу сюди як на роботу ось уже 162 дні абсолютно безоплатно та вдячна долі, що можу зробити свій внесок у наближення Перемоги нашої Країни.
Слава Україні!
Коментарі покищо відсутні