З Німеччини з любов’ю до України

Німецький металург Тім Вестеркамп виготовив 400 професійних бронежилетів для захисників України та організував прихисток для 10 українських сімей 

Час читання: 2 хвилин та чашка кави ☕

Мене звати Тім Вестеркамп, мені 30 років. Я родом із Саарбрюккена, міста на південному заході Німеччини. Я працюю на сталеливарному заводі. 

На другий день війни я вирішив щось зробити для України та пішов на демонстрацію, де зустрів двох українських друзів моєї юності. Після цього в барі ми говорили про те, як можемо допомогти українському народові. 

Ми заснували Фонд допомоги українським біженцям та людям усередині України. Протягом 3-х днів ми зібрали тонни продуктів харчування, одягу, ліків та засобів гігієни. Ми їхали в Україну із 6-ма заповненими вантажівками. 

Поки я збирав речі й організовував поїздку, багато хто просив бронежилети. 

Оскільки знайти їх, як виявилося, досить важко, я вирішив використати свої знання в металургії. Я взяв пластини зі сталі dillidur і hardox 600 товщиною 8 мм, щоб вставити їх в стандартні плитоноски для бронежилетів. 

Я купив зразки цієї сталі в оптового торговця, і ми відвезли їх на стрільбище до Польщі, де випробували всі види куль, які використовувалися на війні, і навіть боєприпаси НАТО. 

Отримавши чудові результати, я почав збирати гроші разом із членами моєї родини, які займалися всім цим разом зі мною. З усім, що вдалося зібрати, я пішов до оптового торговця сталлю. Ми замовили стільки матеріалу, за скільки могли заплатити. 

Тоді моя дівчина сиділа за компютером і купувала ті бронежилети, які тільки могла дістати по всій ЄвропіБо ні в кого нічого не було. 

Ось як це почалося. 

Привізши перші 100 комплектів в Україну, я написав у Facebook, що ми можемо допомогти з попитом на ці жилети й що ми працюємо на некомерційній основі. 

У нас було багато труднощів під час процесу, тому що ринок таких сталевих листів обвалився, і ціни мало не злетіли. І тому важко було отримати більше матеріалу. 

Нам дуже допомагав місцевий автосалон, бо він завжди давав нам вантажівки, не питаючи грошей. 

У підсумку ми здійснили близько 7 рейсів та привезли до України близько 400 комплектів (400 плитоносок та 800 пластин). Також ми заповнили вантажівку купою медичних речей, уніформою, шоломами, армійськими черевиками та іншим. 

А ще ми привозили людей до Німеччини дорогою назад і організовували для них квартири для тимчасового прихистку. Тому що ми не хотіли, щоб ці люди жили в таборах для біженців. 

У результаті ми організували квартири приблизно для 10 сімей. В основному із Чернігівської та Донецької областей. 

Це все, що я можу сказати зараз. 

Слава Україні! 

 

 

 

Цікаве від EVA Blog:

31 Серпня / 2022 Історії Дякую

Коментарі покищо відсутні

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендовані статті