У будь-якій сфері, чи то різьблення по дереву, дизайн одягу або парфумерія, є своя особлива термінологія. Ці слова звучать як якийсь код, зрозумілий тільки тому, хто занурений у тему. Тут без «внутрішнього» словника ніяк не обійтися. 😅
Сьогодні пропонуємо познайомитися зі сленгом і термінологією, яка часто використовується поціновувачами парфумерії. Що означає «комерційний аромат»? Хто такий «ніс», чому парфум індолить і що робити з рефілом? Як мінімум знайомство з цими слівцями допоможе розшифровувати відгуки та описи під багатьма ароматами. 😁 Цікаво? Тоді поїхали!
Ці слова можуть здатися трошки нудними, проте вони стосуються безпосередньо основи основ — технічних параметрів в «ароматній» справі. Для загального розвитку зайвими точно не будуть. 😉
Проєкція парфумів — здатність аромату поширюватися від точки нанесення на шкіру в простір. Саме вона визначає, на якій відстані від людини аромат буде відчутним оточенню. Це не про стійкість, але про «летючість» компонентів, що містяться в парфумах. Пов’язана вона з концентрацією ароматичних речовин і їх випаровуваністю, і що сильніша проєкція, то далі від носія можна вловлювати запах.
До речі, аромат зі слабкою проєкцією називають таким, що «сидить близько до шкіри», адже для того, щоб уловити його, потрібно буквально відчути ту ділянку, на яку він нанесений.
Дифузність — це характеристика парфумерних композицій, яка визначає, наскільки швидко і рівномірно парфуми поширюються в повітрі. Тобто, як швидко молекули аромату «розлітаються» в просторі після нанесення.
Шлейф — невидимий слід, який «тягнеться» за носієм аромату після того, як він пройшов повз. Така собі «ароматна доріжка», яку залишає за собою людина. Шлейф залежить не тільки від дифузності, а й від стійкості самих парфумів — тобто, як довго аромат тримається на шкірі та в повітрі.
До слова, Коко Шанель дуже гарно описала в одному реченні ці два поняття, що переплітаються, — дифузність і шлейф. Вона говорила: «Парфуми сповіщають про появу жінки та продовжують нагадувати про неї після її відходу». Тобто, технічно Шанель так елегантно описала дифузність (заповнення простору) і шлейфовість (той самий «хвіст» від ароматів).
Ольфакторний профіль — цей термін має дещо спільне з класифікацією аромату, проте дає більш точну його характеристику. Так, наприклад, існує великий клас квіткових парфумів. Ми одразу розуміємо, що одними з провідних нот у них можуть бути троянда, орхідея, лілія чи неролі. А ось білоквітковий ольфакторний профіль говорить про те, що в ароматі переважають білі квіти — жасмин, тубероза, флердоранж тощо.
Те ж саме і з, наприклад, деревними ароматами. Ця категорія досить велика, але уточнення у вигляді ольфакторного профілю дасть нам більше розуміння про сам парфум. Деревний аромат може мати смолисте спрямування (тобто бути досить щільним і «важким») або моховите (більш землистий запах).
Про все на «парфумерній»
Переходимо від нудних технічних термінів до чогось більш «людського». Якщо тобі було цікаво дізнатися, що таке індол і новоділ, тут ти можеш знайти відповіді на ці запитання.
Аносмія — неможливість чути запахи (в основному — деякі). Найчастіше трапляється тимчасова (під час застуди, наприклад) або «специфічна аносмія» – відсутність сприйняття певних ароматів або нот у їхньому складі. До слова, існує і зворотний «діагноз» – макросмія. Так кажуть, коли проявляється підвищена чутливість до всіх або тільки до конкретних запахів.
Вінтаж — технічно у цього терміна є два значення. Коли говорять про вінтажні аромати, насамперед мають на увазі парфуми, випущені не менше 15-20 років тому. Часто подібні парфуми зняті з виробництва (або, якщо випускаються зараз, то в них, напевно, змінено формулу, яка стала більш синтетичною і «плоскою»), але вони зберегли дух свого часу. За багатьма з них ганяються парфумерні колекціонери, а ціна за невеликий флакончик може обійтися в кругленьку суму.
Інший сенс, що вкладається в поняття «вінтаж» – це сучасні парфуми, які імітують або за звучанням нагадують класичні аромати. Тобто, в даному ключі це характеристика самого запаху, але колекційної цінності вони не мають (у всякому разі, поки що).
Дюп (duplicate) – більш доступний аналог топових і часто дорогих парфумів. На відміну від репліки (читай — підробки), цей аромат має унікальну назву, дизайн флакона і піраміду, яка за запахом нагадує популярні парфуми.
Індол — так називають ароматичну сполуку, що використовується у фармацевтиці та парфумерії. В останній він служить для закріплення і поглиблення аромату. Однак індол має досить своєрідний (відверто кажучи, неприємний) запах. У ньому є щось тваринне, тому інколи він наділяє парфуми нотками гниття (як букет, що тиждень простояв у вазі), котячого лотка, поту чи немитого тіла. Безумовно, цей інгредієнт рідко додають у чистому вигляді, а ось у багатьох парфумерних компонентах (туберозі та жасмині, наприклад) він присутній за замовчуванням. Тому аромат, який у якийсь момент віддає органічним душком, називають індольним.
«Компот» – легкий фруктово-квітковий (і часто солодкий) парфум, що пахне приємно, але просто, а також не вирізняється багатогранністю і складністю композиції.
Комерційний аромат — парфум, створений з прицілом на широку аудиторію, щоб сподобатися якомога більшій кількості людей. Він виготовляється з урахуванням сучасних трендів, і в ньому використовуються ноти, які подобаються більшості — свіжі, солодкі, квіткові або цитрусові. Комерційний аромат зазвичай простий, легко носиться і не викликає різких емоцій. Його мета — бути універсальним, підходити на кожен день і для будь-якого випадку, тому такі парфуми рідко бувають надто складними або експериментальними.
«Ніс» – крім класичного поняття, так часто називають парфумерів, які безпосередньо створюють аромати. А ще іноді ним замінюють фразу «на мою думку» або «на мій смак». Наприклад, «На мій ніс Versace Crystal Noir надто солодкий для повсякденного використання» (тобто, я сприймаю парфум так-то і так-то).
Ніша — так зазвичай узагальнюють категорію нішевих і селективних ароматів. Від люкса вони відрізняються тим, що в них здебільшого використовують дорогі натуральні компоненти, а їхні ольфакторні піраміди можуть похизуватися розмаїттям і часом досить сміливими поєднаннями нот. У ніші часто представлені яскравіші, насиченіші та не банальніші композиції, які сподобаються «парфумерним гурманам», а в люксі частіше переважають більш стримані, зрозумілі широкому колу користувачів (тобто, комерційні).
Новоділ — переформулювання виробником знайомого багатьом аромату без зміни назви та дизайну флакона. У новій інтерпретації парфуми можуть звучати схоже, але все одно відрізняються від старих випусків — найчастіше вони менш насичені або не такі яскраві, як раніше. Це відбувається через те, що з часом низка парфумерних інгредієнтів може ставати доволі рідкісними (і, як наслідок, — дорогими), або ж їх узагалі забороняють використовувати. Так, наприклад, було з дубовим мохом, який став persona non grata в парфумерії через алергічний потенціал, та натуральним мускусом — його добування загрожувало вимиранням деяким видам оленів. Сьогодні їх замінюють синтетичні аналоги, які безпечні, але при цьому мають не такий яскравий запах. Ось чому деякі поціновувачі парфумерії можуть «ганятися» за флаконами до певного року випуску — щоб зловити «той самий» вайб.
Рефіл (refill) – оригінальний аромат, представлений у простій упаковці без розпилювача, який переливається в не менш оригінальний флакон. Тобто, такий собі парфумерний «дой-пак», як у рідкого мила. 😁 У такого рішення є кілька плюсів. По-перше, так зменшується кількість відходів, що дає змогу парфумерним компаніям дотримуватися тренду на розумне споживання. А, по-друге, це дає можливість споживачеві заощадити, оплачуючи ціну лише вмісту. Така ініціатива поки що пропонується не всіма, але багатьма брендами зі світовими іменами — наприклад, заправні флакони є в Mugler, Armani та Hermes.
Важливо: Щоб скористатися всіма принадами «дозаправлення» флакона з улюбленим ароматом, важливо обирати його з позначкою «refillable» (багаторазовий або заправний).
Унісекс аромати — досить велика категорія парфумів, які створені для всіх, незалежно від статі. Тут стираються гендерні стереотипи, що квіткові ноти — це виключно для жінок, а деревні — для чоловіків. Унісекс аромати ламають ці рамки та пропонують піраміди ароматів, які підходять як сильній, так і прекрасній половині. Але не варто забувати про суб’єктивність сприйняття запахів. Навіть у сфері унісекс-парфумерії трапляються думки, що той чи інший аромат все одно має більший ухил у «чоловічий» або «жіночий» бік. І це нормально, адже всі ми по-різному сприймаємо парфуми й стандартизувати їх чітко і без варіативності просто неможливо.
Фланкер — якщо аромат стає по-справжньому успішним, виробники часто створюють на його основі лінійку парфумів, представляючи його в інших інтерпретаціях. Головна фішка — парфуми в серії повинні мати щось впізнаване з флагманським запахом (зберігати настрій), але при цьому чимось відрізнятися. Наприклад, базова ольфакторна піраміда може мати додаткову ноту (або ноти) або ж у них змінюється баланс акордів — одні приглушуються, а інші, навпаки, «викручуються» на максимум. Візьмемо флагманський Mugler Alien. Згодом його доповнили фланкерами Alien Hypersense, Alien Fusion, Alien Eau Extraordinaire, Alien Goddess, Goddess Supra Florale, і Goddess Intense. У більшості з них присутній впізнаваний мюглерівський жасмин або «фірмова» комбінація нот, але в кожній композиції вони звучать трохи по-різному.
І наостанок — деякі доволі поширені скорочення, які допоможуть краще розуміти цей божевільний парфумерний сленг.
EDP/EDT – абревіатура від Eau de Parfum (парфумована вода) і Eau de Toilette (туалетна вода) відповідно.
IFRA (International Fragrance Association або Міжнародна асоціація ароматичних речовин) – організація, що базується в Женеві, яка стоїть на сторожі безпеки під час використання ароматів. Така собі «парфумерна поліція», яка стежить за тим, щоб у парфуми та інші ароматичні продукти не потрапляли речовини, які можуть бути небезпечними для здоров’я. Тут розробляються стандарти та правила, що регулюють, які інгредієнти можна використовувати, а які — під забороною або обмеженням. Наприклад, якщо якийсь компонент може викликати алергію або подразнення шкіри, IFRA може обмежити його використання або зовсім заборонити (як це сталося з деревним мохом, про що ми говорили вище).
Звісно, це не повне зібрання «парфумерних творів», але цей невеличкий словник тобі напевно допоможе краще розуміти світ ароматів і людей, що розмовляють цією «мовою». Не забудь додати статтю в закладки — нехай шпаргалка завжди буде під рукою. 😉
Коментарі покищо відсутні