Коли почалась війна в першу чергу я запитала себе, чим я можу бути корисна. У звичайному житті я дизайнер, та раніше працювала професійним кондитером. Так і з’явилася ідея почати пекти вдома патріотичні пряники та печиво для ЗСУ.
Першу партію в приблизно 150 шт. я робила з великим натхненням та передала знайомій.
Потім зі мною сконтактували волонтери та попросили пекти 150–200 шт раз на два тижні.
Історії волонтерів надихають мене продовжувати цю справу. Одного разу волонтер розповів, що військові дуже вдячні за смаколики, вони самі наїлися пряників та роздавали їх діткам у двох селах, які були звільнені від окупантів!
Кажуть, що моя справа це великий внесок в дух та силу наших воїнів.
Також одна волонтерка розповідає, що пряники — найбільша радість, коли вони передають поміч військовим.
Зараз я зробила більше 1 500 патріотичних пряників для ЗСУ та дуже багато цитрусового печива.
Я радію, що моя справа приносить користь, зміцнює бойовий дух та наближає нас до перемоги! Я буду продовжувати цю справу, доки ми не здолаємо ворога! У мене свій хлібобулочний фронт, на якому я тримаю оборону.
Коментарі покищо відсутні