Когнітивні викривлення: як мозок тебе обманює?

Автор: Світлана Проскура

• Що таке когнітивне викривлення?
• Причини появи когнітивних викривлень
• Розповсюджені варіанти помилок мислення
• Чи можна уникнути або зменшити частоту когнітивних викривлень?

Чи помічала, що часом мозок схиляє тебе до самообману? Підштовхує у пастку ілюзії контролю над ситуацією та прийняття хибних рішень? А потім виявляється, що всі дані, на які ти спиралась у процесі, були упередженими. У психології з цим пов’язане поняття когнітивних викривлень, про які детально розповім у цій статті EVA Blog! 

Що таке когнітивне викривлення?

Когнітивне викривлення (або як ще називають когнітивне упередження, ментальна пастка)  — це особливість сприйняття інформації, яка пов’язана з прагненням мозку спростити, пришвидшити її обробку для ухвалення рішення або формування судження. Подібна потреба особливо актуальна в умовах великої кількості подій, знань та сенсорних подразників, з якими зіштовхується людина. Мозок оптимізує ресурси, адже його когнітивні можливості не безмежні. Обробка нових даних проходить на основі наявних раніше переконань, і це може провокувати викривлення сприйняття, внаслідок чого ти хибно інтерпретуєш інформацію. Відповідно, подальші рішення також можуть стати помилковими. 

Наведу приклад. Серед твоїх знайомих є декілька людей з довгими тонкими пальцями, які гарно грають на музичних інструментах. У твоєму мозку закріпилась думка, що всі люди з такими пальцями талановиті музиканти. Але насправді новий знайомий з такою ознакою цілком може виявитись байдужим до музики взагалі. 

Повністю уникнути когнітивних викривлень не можливо. Хоч і здається, що вони є підступною формою самосаботажу та прагнення мозку тебе обманути, насправді природа їх виникнення покликана зекономити час на обробці великої кількості факторів. Адже стереотипи бувають й корисними, коли ти за певними ознаками можеш відрізнити потенційно небезпечні та потенційно корисні для себе ситуації чи знайомства. Тому, щоб мінімізувати негативний вплив, важливо навчитись вирізняти помилки мислення, коли когнітивні викривлення створюють ментальні пастки та грають проти тебе.  

Цікаво на тему: Що таке проєкція у психології?

Причини появи когнітивних викривлень

Як вже казала вище, основна причина виникнення когнітивних викривлень — обмеження ресурсів мозку для свідомої обробки інформації, що є досить енергозатратним процесом. Він об’єднує певні набори даних в стереотипи та “точки зору”, адже обробити один великий файл легше, ніж купу маленьких. На формування узагальненого сприйняття впливає декілька моментів:

1. Упередженість. Об’єктивне сприйняття інформації потребує значних витрат розумової енергії, адже мозок часто вмикає психологічний фільтр. Він прагне відкинути інформацію, яка тобі не подобається або викликає незгоду. Відповідно, відбувається викривлення сприйняття, воно стає суб’єктивним, в ракурсі вже наявних цінностей та думок. 
2. Увага. Оскільки ти не можеш одночасно обробити всі помічені подразники, мозок фокусується на найбільш важливих. Такими зазвичай є найбільш небезпечні та ті, що або підтверджують твій попередній досвід, або є в фокусі свідомої уваги.
3. Пам’ять. Те, яким ти пам’ятаєш щось, не завжди є об’єктивним. Адже з попередніх пунктів видно, що ти скоріш за все запам’ятаєш подію з того ракурсу, на якому сконцентрувалась увага, та який відповідає суб’єктивним упередженням.

Цікаво на тему: Синдром відмінниці: чому не варто бути хорошою дівчинкою?

Розповсюджені варіанти помилок мислення

Перш ніж зрозуміти, як пропрацьовувати властиві тобі когнітивні викривлення, варто поглянути на найбільш розповсюджені прояви помилок мислення. Вони базуються на спрощенні однієї або кількох характеристик інформації: об’єму, складності, недостатності змісту, швидкості необхідної реакції. Нижче наведу приклади досить розповсюджених когнітивних викривлень, з яким легко зіштовхнутися в стосунках, роботі чи оцінці власних можливостей. 

Якір прив’язки

Інформація, яку ми отримали першою, формує упередженість, впливає на те, під яким ракурсом сприйматимемо всі наступні дані. Наприклад, якщо про якусь дівчину тобі розповіли, що вона пихата та любить вихвалятися, при знайомстві всі її фрази про власні досягнення сприйматимуться як спроба покрасуватися. Водночас ті самі фрази виглядатимуть як щирі досягнення, якщо тобі заздалегідь сказали б, що у дівчини складна ситуація в родині, але вона багато старається для реалізації мрій. 

Виконавець — спостерігач

Власні дії люди зазвичай пояснюють зовнішніми обставинами та факторами, в той час, як чужі — внутрішніми мотивами та рисами характеру. Відповідно, ми часто недооцінюємо свій вплив на ситуацію, зменшуємо тим само відповідальність, та переоцінюємо можливості інших людей щось змінити. 

Цікаво на тему: Що таке інтуїція і як її розвивати?

Ефект ореолу

Перше враження про людину часто формується на основі якоїсь одної якості. Часто нею є зовнішня привабливість. Тому красиві люди з більшою імовірністю будуть сприйняті як розумні, порядні та надійні. Хоча в основі ореолу загального враження можуть бути й інші якості. Наприклад, жартівника з гарним почуттям гумору через упередженість можуть вважати легковажним та безвідповідальним, хоча насправді він виявиться дуже надійним. 

Негативна сфокусованість уваги

Людський мозок еволюційно налаштований на те, щоб допомогти тобі вижити. Тому інформація, яка загрожує безпеці та здоров’ю, має для уваги першочерговий пріоритет.  Це може сформувати когнітивне викривлення, внаслідок якого більше фокусуєшся на негативних моментах. І поступово почне здаватися, що нічого хорошого в житті взагалі не лишилось. Це особливо шкідливо для людей, які схильні до тривожності, адже подібне негативне сприйняття заважає побачити шляхи виходу з ситуації та позитивні моменти.  

Цікаво на тему: Що таке саморефлексія та навіщо вона потрібна?

Прагнення до підтвердження

Ти з більшою імовірністю повіриш інформації, яка підтвердить твої переконання, адже вона створює ілюзію контролю. І чим частіше піддаватимешся цьому когнітивному упередженню, тим сильніше віддалятимешся від об’єктивної картини. Бо всі дані, що суперечитимуть переконанням, будуть сприйматись як неправдиві. Вмикається ефект зворотного результату: навіть коли тобі наводять аргументи, що показують помилковість твоєї позиції, ти ще більше наполягаєш на своєму. 

Доступність 

Чим легше та простіше сприйняти ідею, тим вищі шанси, що ти в неї повіриш. Особливо, якщо вона базується на стереотипах та даних, які мозок раніше вже схвалив. Такі ідеї легко проходять фільтри мозку, адже не треба виділяти ресурс на з’ясування “хто правий”. На жаль, часто такий підхід призводить до помилок мислення.

Цікаво на тему: Синдром відкладеного життя: симптоми та як його позбутись

Хибна згода

Схильність оточувати себе інформацією та людьми, що підтверджують твою думку, може призвести до того, що вважатимеш всіх за замовчуванням згодними зі своєю позицією, сприйматимеш її як сталу норму. А тих, хто не розділятиме твої переконання, віднесеш до диваків чи потенційно небезпечних осіб. До речі, на цю тему вже розповідала про таке поняття в психології, як вікно Овертона та його вплив на твоє сприйняття норми. 

Ефект більшості

Твої рішення базуються на думці групи, до якої належиш, а всі сумніви щодо правильності відмітаєш, як недоцільні. Ти керуєшся упередженнями, втрачаєш індивідуальність, адже не прислухаєшся до власних сумнівів, якщо вони йдуть у розріз з думкою інших.

Упередження компетентності

У психології його називають ефектом Данінга-Крюгера. Він описує ситуацію, коли людина переоцінює свої знання, навички, професіоналізм та не здатна визнати, що може чогось не знати або помилятись в якомусь питанні. 

Цікаво на тему: Хто така Внутрішня дитина та як знайти до неї підхід

Схильність до оптимізму

Ти можеш переоцінити свої шанси на досягнення результату, якщо за вихідну точку візьмеш лише оптимістичний прогноз. І з одного боку добре, що ти налаштуєшся на успіх. Але виникає ілюзія контролю, що посилює ризик не врахувати загрози, які можуть трапитись в процесі, та не вжити відповідних дій на їх усунення. В психології існує пов’язаний з цим ефект “помилка того, хто вижив”. Люди сприймають елементи окремих історій успіху, як частину закономірності, навіть якщо насправді це є скоріше винятком з правил.  

Несприйняття втрат

Коли ми щось отримали або на щось погодились, може вмикатися когнітивне викривлення, відоме в психології як ефект володіння. Відповідно до нього, ти не погодишся відмовитись від чогось свого, у що вклала час та зусилля, навіть якщо це допоможе отримати більш вигідні умови. Наприклад, якщо в стосунках ти почуваєш себе погано, то все одно не залишиш партнера, бо знаєш його, навіть якщо є шанс зустріти когось більш бажаного. 

Цікаво на тему: Що таке колесо життєвого балансу та як його побудувати?

Чи можна уникнути або зменшити частоту когнітивних викривлень?

Якщо когнітивні викривлення є базовими для всіх людей, навіщо ж заморочуватись та прагнути в них розібратися? Бо вони можуть привести до неприємних наслідків:

• підвищують ризик неправильних рішень, адже від початку містять помилкове сприйняття;
• погіршують комунікації з оточенням та призводять до конфліктів;
• заважають знайти оптимальний вихід з проблемних ситуацій;
• посилюють стрес, тривожність та знервованість;
• не дають помітити потенційні складнощі на етапі зародження та вчасно вжити заходів. 

Когнітивні викривлення призводять до неправильного, однобокого сприйняття інформації, яке враховує лише частину даних. Як результат — ти опиняєшся в пастці викривленої картини стану справ, і всі подальші рішення базуються на несвідомому самообмані. 

Цікаво на тему: 10 звичок, які дозволять полюбити своє тіло

Неможливо повністю відмовитись від стереотипів, але можливо скоригувати їх негативний вплив. У цьому тобі допоможуть:

1. Більше часу на прийняття рішення. Особливо для ситуацій, про які ти вже знаєш, що часто незадоволена наслідками. Втома та обмежений час часто стають причиною хибних рішень. 
2. Не довіряй 100% підтвердженню своєї думки. Якщо немає жодного голосу чи аргументу проти, значить твій мозок повністю їх відфільтував, це тривожний сигнал. 
3. Тренуй критичний підхід. Час від часу роби вправу: спробуй знайти 10 аргументів проти думки, в якій сто відсотків впевнена. Подивись на ситуацію з позиції людини з абсолютно протилежними поглядами. 
4. Свідомо стикайся з протилежною думкою. Добре, якщо у твоєму оточенні є люди з різною картиною світу, це допомагатиме підтримувати об’єктивність. 
5. Визнай своє право на помилку та зміну думки. Напевно, найскладніший пункт. Адже в психології людині властиво прагнути схвалення та бути послідовною. Але не варто чіплятися за помилкові погляди лише тому, що колись піддалась на самообман мозку. 

Цікаво на тему: Що таке софт скіли та як їх розвивати, щоб досягнути успіху

Розуміння того, до яких когнітивних викривлень найбільше схильна саме ти, допоможе зменшити їх негативний вплив, уникнути багатьох помилкових рішень. У частині ситуацій автоматичних рішень дійсно достатньо, і не варто витрачати енергію, щоб розібратися, а як ще можна вчинити. Але якщо в певних сферах життя ти бачиш систематичну проблему, що виникає через несвідомий самообман та хибне сприйняття світу, розуміння механізму їх виникнення допоможе виділити помилки мислення та виправити їх, рухатись не за упередженнями, а обґрунтовано поглянути на стан справ. Тож зберігай посилання на цю статтю, щоб час від часу нагадувати собі, як когнітивні викривлення можуть проявлятися у твоєму житті! 

Читайте також:

• 35 загадок на логіку для ігор з друзями
• Що таке гедоністичний голод та як з ним боротися
• Як зберегти зір, якщо багато працюєш за комп’ютером