Цікаво на тему: Дитина боїться спати одна: чому, що робити і як справлятися з проблемою
Чого навчаються діти й тварини одне в одного?
Я думаю, що у кожної дитини у світі повинен бути домашній улюбленець – хай то собака, кіт, хом’як, шиншила, папуга або навіть рибки. Будь-яка тварина здатна навчити турботи, увазі та відповідальності. Але коли мова заходить про свідомих й дивно розумних чотириногих, ми говоримо вже не просто про відповідальність, а про справжню дружбу, про зв’язок, що ніби вив’язаний з тонких небесних ниток. І це зовсім не перебільшення. Тому далі, говорячи про цей своєрідний навчальний процес, я буду робити акцент саме на котах й собаках.
Чого діти вчаться у домашніх тварин?
У союзі малюк-пухнастий друг завжди є місце для пустощів. Це святе. Балуємося до втрати пульсу, а якщо раптом над угрупованням нависне небезпека у вигляді мами, будемо вирішувати за ситуацією: прийняти удар, стоячи пліч-о-пліч або здати свого кращого друга, тикнувши в нього пальцем/лапою☺️ Наймиліше видовище… дружба, яка не знає, що таке спотикатися й падати. А що крім витівок?
Емпатія
Емпатією називається здатність відчути стан, пережити емоцію, на фізичному рівні зануритися в самопочуття когось стороннього. Й коли ми говоримо про емпатію, то найчастіше думаємо тільки про людські стосунки. Але ж це універсальна здатність, яка поширюється на всіх живих істот.
Діти, яким пощастило мати кращого чотирилапого друга, стають емпатичними дуже швидко, адже цю здатність можна розвивати в собі. Коли котик біжить під ліжко від гуркоту грому або улюблений песик пригинає вуха від гучного звуку на кухні, дитина вже не подумає: «Дивна якась реакція». Першою спалахне емпатія, яка і включить думку «Моєму другові страшно, його треба погладити та обійняти».
Відповідальність
Жива істота – не іграшка. Вона не може просто бути, не вимагаючи до себе уваги. Якщо забути насипати корм або налити води, улюбленець буде голодним, йому буде погано, він буде мучитися від спраги. Дитина відчуває відповідальність за щастя вихованця. Хіба можна змушувати терпіти улюблену собаку й не виводити її гуляти? Хіба можна забути про те, що за розкладом о 8 годині у неї сніданок? Хіба можна забути про те, що у папуги закінчилася вода, а хом’ячок давно не їв смачного яблучка?
Будь-яка домашня тварина потребує тепла та любові. Маленькі (або не зовсім😻), беззахисні, залежні від людини, вони повністю довіряють нам. Й дитина починає це розуміти з самого раннього віку, намагаючись вчитися відповідальності, заради безпеки та добробуту свого друга.
Цікаво на тему: Молюски на дитині! Що це, звідки береться та як лікувати
Терпіння
Поява домашньої тварини – це завжди розгардіяш. Хоча, не можна сказати, що поява дитини – найспокійніша подія в житті сім’ї🤭 Коротше кажучи, хто б першим не прийшов у дім, терпіння стане невіддільною частиною життя всієї родини.
Цуценя не відразу розуміє, де туалет, хом’як не виходить грати за розкладом, а кіт – це взагалі окремий всесвіт, який з невідомих тобі причин може бути незадоволений самим фактом твого існування, й сам вирішує, кого приймати у свій світ, а хто йде лісом. Будь-яка тварина навчить дитину терпінню, навчить одній простій, але такій важливій речі: результат не завжди може бути швидким й це нормально. Особливо, коли мова йде про живу істоту зі своїм характером, звичками та примхами.
Ніжність та акуратність
Діти, а особливо маленькі, хочуть все досліджувати. І найчастіше це відбувається шляхом тотального руйнування. Якщо це іграшка – її треба розбити, розібрати, докопатися до самої суті. Якщо це книга – рвемо її, цікаво, що таке папір і як він поводиться в різних ситуаціях. А це що у нас тут? Каша? А якщо кинути її в стіну, а краще гарненько втерти в шпалери, що буде? А чи підходить вона в якості маски для обличчя і волосся?
Рівно цей же принцип діє й щодо тварин. Дитина не розуміє, що улюбленець такий же живий, що він може відчувати біль, смуток, радість, любов, нудьгу. Тому й поводиться з ними, як дослідник. Але це так не працює.
Якщо ти тягнеш кота за хвіст, то отримаєш серію ударів в ніс. І це буде не найприємніший досвід у житті. Якщо хочеш колупати морду собаці, то будь готовий до того, що на тебе накричать страшним риком й хапнуть за руку. Тварини швидко вчать тому, що з ними потрібно бути обережними та ласкавими, потрібно гладити по шерстці й міцно обіймати. Тільки так ти зможеш отримати взаємну любов та гарячі слиняві поцілунки по всьому обличчю🤗
Любов й цінність відносин
Тварина завжди поруч. Вона забирається до тебе полежати спокійно, коли ти втомився, коли твій день був не найкращим у житті й не вистачає сил навіть на розмови. З тваринами не потрібні розмови. Вони люблять тебе просто так, за те, що ти є в їхньому житті. Вони будуть приходити, класти свою пухнасту морду тобі на руки та тихо лежати. Погладжування м’якої шерсті заспокоює, приводить думки в порядок. Добрі очі й мокрий ніс, що втупився в шию, підвищує рівень дофаміну, змушує відчувати себе набагато краще, ніж ще пару хвилин тому. Діти вчаться цінувати.
Малюкам потрібні тварини. Це дружба, створена десь у Всесвіті. Це зв’язок, який розірвати просто неможливо. Спільні пригоди, ігри, витівки й навіть пендель від мами за безлад у кімнаті теж спільний. У кохання немає умов, немає обмежень або кордонів. Союз дитини з твариною це доводить яскраво, щиро, чесно і тепло.
Цікаво на тему: 7+ яскравих спогадів, які варто подарувати дітям
Чого тварини вчаться у дітей?
Якщо існує навчальний процес в один бік, то він незмінно має силу й у зворотний теж. Дитина вчиться у пухнастого друга, й водночас дає йому тонни інформації для обробки та осмислення. Пухнасті істоти обмінюються енергією зі своїми маленькими друзями, підлаштовуючись і навчаючись нового.
Грати «по-справжньому»
Діти грають емоційно, з фантазією, з повторенням. А тварини спостерігають, розмірковують, роблять висновки та із задоволенням підхоплюють цікавіший варіант гри. Якщо раніше собака просто бігав за м’ячиком, який йому кидали, то тепер у нього з’явилося бажання самому приносити іграшку та пропонувати ігри. А ще, деякі собаки починають копіювати гру в хованки, ховаючись за диваном, наприклад, в очікуванні, що їх будуть шукати.
Котам теж не потрібно довго чекати, щоб включитися в гру. З нудними дорослими сильно не награєшся, вони вічно втомлені й кислі сидять у своїх телефонах… хоч би ногою хтось махнув, щоб на неї накинутися. А ось дитина – це чистий кайф! Машинки ганяє? Я тут, і я відкрию на них полювання. Буду спостерігати за тим, як падають кубики пірамідки та ганятися за ними. А взагалі, я можу просто спостерігати за руками малюка, чіплятися за них лапкою і нам обом буде весело до неможливості.
Діти вчать тварин різноманітності гри, а не просто прояву базових інстинктів.
Терпіння
І цей пункт перетинається з першим списком. Я ж казала, що поява дитини в домі – це ще те свято, й ще незрозуміло, кому знадобиться більше терпіння. Діти спонтанні, гучні, непередбачувані. У тварин немає виходу, крім як змиритися з новим станом речей та навчитися жити у вічному хаосі.
Наприклад, собака, яка раніше нервувала від гучних звуків, з часом перестає реагувати на вереск або біганину дитини. Тварина зрозуміла це життя й просто ловить дзен, що б не відбувалося навколо. І все це, зауваж, без магнію та ашваганди👌
Кіт вчиться спокійно сидіти поруч, навіть якщо малюк гладить його не надто акуратно (за умови, що дорослі контролюють процес і направляють малюка бути більш акуратним й ласкавим). Це свого роду тренування стійкості.
Новим командам і словам
Діти розмовляють з тваринами багато та емоційно. Можуть лепетати своєю мовою до нескінченності, просто розповідаючи, як справи, або обурюючись на несправедливу маму, яка не дала пити воду з унітаза. Тварини слухають максимально уважно й все розуміють.
Дитина каже: «Хочу вийти на вулицю», а собака вже з готовністю танцює біля дверей, як вірний спільник. Хоча дорослі все життя запрошували на прогулянку всього одним словом «Гуляти!». Якщо дитина белькоче щось про ам-ам, то пора б відправитися на кухню, там скоро почнеться бенкет – печиво метеоритами буде летіти на підлогу і його треба оперативно прибирати.
Коти починають приходити на прізвисько, яке придумала дитина, хоча офіційне ім’я інше. Не важливо, чи була ти все життя Маруся чи Кузя. Якщо малюк назвав тебе Кульочок, то тепер ти будеш й Кульочком теж. Тварини дуже чутливі до інтонації, і діти дають їм величезний мовний «матеріал».
Цікаво на тему: Як допомогти дітям ужитися в одній кімнаті?
М’якість у спілкуванні
Ще один пункт, що перегукується з попереднім списком. Багато тварин стають більш обережними поруч з дітьми. Якщо раніше твій ротвейлер стрибав на всіх, збиваючи з ніг своєю тушкою, то з появою дитини та в міру її зростання починає поводитися більш обережно, підповзаючи й лягаючи так, щоб бути на рівні зросту людини. Ну а ніжності ніхто не скасовує, і, якщо раптом пухнастий гігант в пориві почуттів захоче зацілувати малюка, то він це зробить з будь-якого положення.
Коти із задоволенням випускають кігтики з лапок, коли грають з дорослими. Їм не потрібно себе контролювати. Дуже часто можна зустріти людину, руки якої подряпані в лахміття – кішечка погралася, абсолютно не стримуючи себе в емоціях та здібностях. З дитиною ж така поведінка абсолютно неприпустима. Пухнасте створіння вчиться контролю й буде грати з малюком безпечно, торкаючись до рук й обличчя м’якою лапкою без кігтів. Це називається адаптивна поведінка, коли тварини вчаться регулювати силу, ставлячись з турботою до пухкенької, маленької людини.
Емоційна реакція або емпатія
Третій загальний пункт ми змогли вивести. Діти висловлюють емоції відкрито, голосно, без фільтрів, не закриваючись. Тварини вчаться зчитувати їх швидко й точно. Якщо дитина плаче, горює нестерпно, собака підійде та ляже поруч. Коли маленька людина засмучена, їй потрібна підтримка та допомога. Песику досить просто ткнути носом в долоню, щоб показати «Я поруч, ти в безпеці».
Коти теж не безсердечні, як би не намагалися тримати цю марку. Вони часто приходять в кімнату, де знаходиться засмучений малюк. Навіть, якщо дитина відкрито не плаче, а просто сьогодні без настрою. Це не містика й не магія. Це здатність відчувати та приходити на допомогу навіть без прохання.
Важливо розуміти, що все це можливо за умови, що дорослі вчать дитину поважати межі тварини та ставитися дбайливо до будь-якої живої істоти на землі. Безпека й спокій – основа для навчання з обох сторін.
А знаєш, що найзворушливіше в усій цій історії? Тварини вчаться у дітей радіти дрібницям: простому м’ячику, сонячній плямі, грі без складних правил, щирому сміху та пустощам. Діти вчаться у тварин любові та вірності, відповідальності та сміливості. Я не помилюся, якщо скажу, що в цьому обміні виграють взагалі всі.
Коментарі поки що відсутні