Ось список, який охоплює шлях розвитку жанру від його зародження до найсучасніших бестселерів зарубіжних авторів.
Зародження і науково-технічний романтизм (ХІХ століття)
Фундаментом жанру стала віра в те, що інженерія та винахідливість здатні підкорити природу і розсунути межі пізнання.
Жюль Верн, «Таємничий острів»

Твір культового французького письменника є одою людському розуму. Герої «Таємничого острова», опинившись на клаптику землі без нічого, за допомогою хімії, фізики та інженерії фактично відтворюють цивілізацію з нуля. Верн вірив, що наука – це найбільша пригода людства.
Золотий вік фантастики (1940-1970)
Середину минулого століття можна сміливо назвати епохою великих системних утопій, освоєння космосу і торжества логіки над хаосом.
Артур Кларк, «Фонтани Раю»

Це найяскравіший приклад інженерного оптимізму. Роман присвячений будівництву космічного ліфта. Людство стикається з колосальними технічними, політичними та релігійними труднощами, але долає їх виключно силою точного розрахунку і науки.
Айзек Азімов, Цикл «Фундація»

Тут головним мотивом є віра в силу соціо-гуманітарних наук. Навіть коли величезна Галактична імперія руйнується, вчені створюють план («психоісторію»), заснований на математичних моделях, що дає змогу скоротити темні століття анархії з тридцяти тисяч років до однієї тисячі. Розум перемагає варварство.
Роберт Гайнлайн, «Двері у літо»

А це побутовий і технологічний оптимізм. Історія про винахідника роботів, який стикається зі зрадою, але за допомогою кріогенного сну і подорожей у часі знаходить майбутнє, де автоматизація, роботи і чиста інженерія зробили життя людей легким, комфортним і щасливим.
Цікаво на тему: Фантастика найближчого майбутнього: чому «завтра» лякає сильніше, ніж «через тисячу років»
Галактичний масштаб і мегаструктури (1970-1980)
Тоді настав період, коли оптимізм розширився до масштабів макроінженерії та мирного співіснування вселенських цивілізацій.
Ларрі Нівен, «Світ-Кільце»

Торжество концепції «твердої» наукової фантастики. Оптимізм тут криється в масштабі можливостей: розумні раси здатні будувати населені штучні світи розміром у мільйони кілометрів, а будь-які загадки Всесвіту можна розгадати, якщо правильно застосувати закони фізики.
Девід Брін, Цикл «Сага про Піднесення» (починаючи з «Зоряний приплив» / «Війна за Піднесення»)

У творі поданий унікальний погляд на галактичну співдружність. У цьому всесвіті розвинені раси «підносять» (генетично модифікують до рівня розумності) інші види. Людство без будь-чиєї допомоги вийшло в космос і саме піднесло дельфінів і шимпанзе, ставши добрими і мудрими наставниками, доводячи, що альтруїзм – це еволюційна норма.
Оптимізм технологічної сингулярності (1990-ті)
Настав час віри в те, що цифрова еволюція, штучний інтелект і трансгуманізм не вб’ють людство, а виведуть на новий рівень.
Вернор Віндж, «Полум’я над безоднею»

Математик Віндж першим сформулював концепцію Сингулярності. У його книжках надрозумні ШІ та постлюдські сутності – це не термінатори, які знищують усе живе, а закономірний, складний і багато в чому прекрасний щабель розвитку Всесвіту, де для людей завжди залишається місце і важлива роль.
Цікаво на тему: 12 гідних науково-фантастичних фільмів і серіалів
Сучасний прагматичний hard sci-fi (1990-2015)
Ось тут приходить протверезіння від ідеалізму та перехід до реалізму: наука як важкий, але абсолютно ефективний інструмент виживання.
Енді Вейєр, «Проєкт “Аве Марія”» і «Марсіанин»

Мабуть, Вейєр є головним популяризатором наукового оптимізму в XXI столітті (про що також говорять успішні екранізації обох романів). Його герої не володіють суперсилами, а просто добре знають фізику, хімію і математику. Що поодинці на Марсі, що в компанії доброзичливого інопланетянина в іншій зоряній системі, персонажі Вейєра виживають завдяки науковому методу і невичерпному оптимізму.
Кім Стенлі Робінсон, «Марсіанська трилогія» («Червоний Марс», «Зелений Марс», «Блакитний Марс»)

Найдетальніший в історії літератури роман про тераформування. Автор показує, як через терни, політичні кризи та наукові суперечки людство крок за кроком перетворює мертву пустелю Марса на квітучий, придатний для життя світ.
Соларпанк і хоуппанк (2020-2026)
Нарешті переходимо до новітньої течії: подоланню кліматичної кризи, гуманізму, соціальному та екологічному оптимізму.
Беккі Чамберс, Цикл «Монах і робот»

Справжній бестселер соларпанку. Світ далекого майбутнього, де люди вчасно схаменулися, подолали екологічну катастрофу, дали роботам волю (і ті пішли до лісів) і побудували гармонійне еко-технологічне суспільство. Це неймовірно добра, терапевтична фантастика про те, що усвідомлене життя може бути влаштоване правильно.
Корі Доктороу, «Walkaway»

Оптимізм епохи 3D-друку та open-source. Книга про те, як технології покінчили з дефіцитом ресурсів. Люди просто йдуть від старої капіталістичної системи в пустки і за допомогою переробки відходів і комп’ютерів будують нові, абсолютно вільні і доброзичливі утопічні комуни.
Цікаво на тему: 10 книг, які варто прочитати, якщо ти фанатка фентезі
Сенс і незмінна популярність наукового оптимізму в тому, що цей жанр слугує інтелектуальною протиотрутою від сучасного цинізму і повсюдної моди на похмурі антиутопії. У світі, перенасиченому тривожними новинами, такі книжки дарують читачеві обґрунтовану надію на те, що наше майбутнє не обов’язково має бути зруйнованим або тоталітарним.
Жанр перемикає фокус уваги з панічного питання про те, як саме людство загине, на те, як багато прекрасного ми здатні створити, якщо нарешті почнемо діяти спільно. Ця віра в колективний розум тісно пов’язана з образом дорослішання всієї цивілізації, яка у творах оптимістів переростає свої дитячі хвороби у вигляді війн, екологічного хижацтва та шкурного егоїзму заради по-справжньому великих, планетарних цілей.

При цьому гуманістичний посил не видається наївною казкою, оскільки головним інструментом порятунку тут виступає не магія чи щасливий збіг, а суворий науковий метод. Логіка, фізика, хімія та інженерна думка стають єдиною реальною суперсилою героїв, що дає їм змогу перемагати будь-які виклики – від марсіанської піщаної бурі до глобального згасання зірок.
Зрештою, пов’язуючи воєдино силу знання і віру в людину, науковий оптимізм стверджує фундаментальну істину: Всесвіт пізнаваний, його закони універсальні, а людський розум, озброєний цими законами, здатний подолати будь-яку кризу.



![[:uk]День матери: как поздравить самую важную женщину | EVA Blog[:]](https://blog.eva.ua/wp-content/uploads/2020/05/1-1-500x333.jpg)



















Коментарі поки що відсутні