Автокрісло: необхідність, розкіш чи здоровий глузд?

Дитяче автокрісло, бустер або колиска для авто — це спеціальні пристосування, призначені для безпечного перевезення дітей у машині. Вони значно знижують ризик травмування під час аварії. Проте, щоб автокрісло дійсно виконувало свої функції, воно повинно бути правильно підібране та грамотно закріплене.

Автокрісло: необхідність, розкіш чи здоровий глузд?

Неодноразові випробування безпеки автомобілів показали, що салонні крісла та вбудовані ремені не є гарантією безпеки людини зростом нижче як 145 см. Конструкція штатних ременів розрахована на дорослу людину, саме тому для перевезення дітей потрібні бустер або автокрісло.

Статистика ВООЗ про дитячу смертність у результаті дорожньо-транспортних пригод підтверджує, що перевезення немовлят в автолюльці, а дітей — в автокріслі, знижують ймовірність смерті на 70% і 54-80% відповідно.

Закон України, що забороняє перевозити дітей до 12 років або до 145 см на зріст у легкових автомобілях без автолюльки, дитячого крісла або бустера, діє вже понад 10 років. Але, на жаль, його виконували лише 12% батьків-автомобілістів, а інших не зупиняли ані штраф у розмірі 51 грн, ані можливі наслідки. З 20 листопада 2019 року за порушення цього закону введена адміністративна відповідальність. Розмір першого штрафу збільшено до 510 грн, а другого (за повторне порушення впродовж року) до 850 грн.

Відмовки: «Нам проїхати тут недалеко (до поліклініки, садка, магазину)», — не врятують від штрафу, як і не стануть перешкодою для аварійної ситуації, яка виникає раптово.

З 2019 року дія цього закону поширюється і на таксі, тому батькам, які часто користуються їхніми послугами, варто подумати про придбання автокрісла для своєї дитини. Не всі машини в таксі оснащені автокріслами, тому водії часто відмовляються перевозити пасажирів із дітьми.

Автокрісло: необхідність, розкіш чи здоровий глузд?

Групи автокрісел та їхня характеристика

Існує кілька типів утримувальних пристроїв, які відрізняються за формою, розмірами та розташуванням дитини — обличчям за рухом або проти нього. Європейська класифікація виділяє наступні групи:

  1. Автолюльки (група 0). Нагадують верхню частину прогулянкової коляски для найменших. Вони призначені для перевезення немовлят до 1 року з вагою не більше як 10 кг у положенні лежачи або напівлежачи.
  2. Автокрісло 0+. Призначене для малюків до 1,5 року з вагою до 13 кг, але дитина в ньому не лежить, а сидить. У цій групі існує два різновиди сидінь — обличчям і спиною вперед. Фахівці рекомендують якомога довше використовувати автокрісло 0+, в якому дитина їде спиною вперед, оскільки таке розташування краще захищає голову та шию.
  3. Дитяче автокрісло групи I підходить для перевезення малюка обличчям вперед. Маленький пасажир фіксується в ньому власним п’ятиточковим ременем безпеки. Призначене для вікової категорії від 9 місяців до 4 років з вагою 9-18 кг.
  4. Автокрісло групи II кріпиться до сидіння машини її штатними ременями безпеки. Призначене для дітей у віці 3-7 років з вагою 15-25 кг.
  5. Дитяче автокрісло групи III можна використовувати для перевезення дітей у віці 6-12 років з вагою від 22 до 36 кг і до 145 см на зріст.

Автокрісло: необхідність, розкіш чи здоровий глузд?

Окрема група — бустери. Вони підходять дітям, які можуть правильно поводитися зі штатним ременем безпеки, а їхній зріст дозволяє розташувати його так, щоб він щільно прилягав до тулуба від ключиці до нижньої частини грудної клітки. При цьому стегна дитини додатково фіксуються ременем бустера. Бустери зі спинкою кращі, ніж моделі без неї, оскільки висока спинка додатково поглинає енергію удару та, хоч і слабко, але захищає від бокового впливу в разі аварії.

Правила установки та користування

Будь-який утримувальний пристрій можна закріпити на сидінні автівки, використовуючи штатні ремені безпеки. Як його встановити, описано в інструкції з картинками. Деякі автолюльки встановлюються на сидінні боком, інші необхідно закріпити впритул до крісла, розміщеного попереду. Існують варіанти, що фіксуються на спеціальних базах, які встановлюються в салоні на тривалий час. Вони продаються в комплекті з люлькою, полегшують її використання, гарантують безпеку.

Найбезпечніше місце в салоні — позаду водія. Якщо ви встановлюєте автокрісло або бустер на пасажирському сидінні поряд із водієм, не забудьте відключити подушку безпеки, щоб вона не травмувала малюка. Автокрісла групи I-III та автолюльки можуть бути оснащені спеціальними скобами для фіксації ISOFIX. Але, перш ніж купувати таку модель, переконайтеся, що ваша автівка обладнана цією системою.

Більшість утримувальних пристроїв мають обмежений термін використання — 6 років. Якщо він побував у аварії, повторно використовувати його заборонено. Тому краще купувати нові, а не вживані автокрісла.

Автокрісло: необхідність, розкіш чи здоровий глузд?

Що робити, якщо дитина не хоче сидіти в автокріслі

Найдієвіша порада тим, чий малюк не хоче сидіти в автокріслі, — перед поїздкою активно погуляти, а потім поїсти. Втомлений та ситий малюк швидко засне. Але, навіть якщо це не допомагає, потрібно все одно посадити дитину в автокрісло. Згодом вона звикне, і вередування припиняться.

Більш дорослих дітей зазвичай дисциплінує пропозиція вийти з машини та йти пішки. Деяким допомагає усвідомлення почуття власності: «Це крісло лише моє, і більше ніхто ним не може користуватися». Можна провести роз’яснювальну бесіду про те, що автокрісло убезпечить дитину в разі дорожньої пригоди. При цьому батьки повинні подавати приклад і завжди пристібати ремені безпеки.

Автокрісло: необхідність, розкіш чи здоровий глузд?

Дітей у віці 10-12 років буває складно переконати їздити в автокріслі. Як компроміс можна замінити його на бустер, пояснити норми, встановлені законом, та міри покарання за їх порушення: система штрафів, тимчасова конфіскація машини та навіть громадські роботи.

Слухняних вам дітей, рівних доріг, легких і безпечних поїздок!

21 Лютого / 2020 Материнство

Коментарі покищо відсутні

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *