Цікаво на тему: Що робити, якщо спіймала свою дитину на крадіжці?
Швидше за все, заборона не спрацює
Заради справедливості згадаймо своє дитинство та підлітковий вік. У кого з нас не було друзів, з якими краще б не знайомити батьків? Або друзів, про яких, на наше горе, батьки вже дізналися? У кожного такий був, а то й одразу декілька. Наші мами забороняли нам дружити з поганими хлопцями, не випускали на вулицю, на дискотеку, розповідали про те, що це не друзі й ці стосунки ні до чого доброго не приведуть. Ну, і на кого це подіяло? У коментарях давайте напишемо, чи спрацювала тактика заборони й чи зник друг-негідник з життя. Скажу за себе – не зник.
Турбуватися та переживати за дитину – це робота будь-якого батька, заводські налаштування кожного, хто став мамою/татом. Але є в житті ситуації, коли своє «Я» потрібно відсунути на другий план й почати міркувати об’єктивно, тверезо, бажано з увімкненням критичного мислення. Чому заборона не діє:
- По-перше – заборона завжди працює у зворотному напрямку. Чим більше не можна, тим більше хочеться. Класичне дослідження в галузі психології призвело до появи такого визначення, як «ефект Ромео і Джульєтти», який означає посилення почуттів та емоцій до людини в момент втручання батьків у стосунки. І мова тут не тільки про романтичні моменти. Дружба теж входить у цей ефект. Втручання батьків може створити деяке короткочасне напруження серед друзів, але не призведе до розриву.
- По-друге – ти перевищуєш свої повноваження. Якщо дитина не перебуває в безпосередній фізичній небезпеці, спроба диктувати їй з ким дружити, а з ким ні, виглядає як обмеження її самостійності. Немає нічого більш особистого, ніж стосунки між людьми. Будь-який тоталітаризм з боку батьків у цьому напрямку заважає дитині орієнтуватися в соціальному світі.
- Третє – коли дитина продовжує дружити з небажаним тобі другом, це створює прірву у ваших з нею стосунках. Ти стаєш ворогом, який суне свого носа всюди без дозволу, ти нічого не розумієш й не хочеш зрозуміти, з тобою розмова закінчена.
Кожен із цих сценаріїв, як мені щось підказує, тобі не сподобається. Знаю, що всередині все перевертається від одного імені нелюбимого друга, але сваритися з рідною дитиною через, по суті, сторонню людину – це зайве.
Цікаво на тему: Що робити, якщо твоя дитина булер?
А що ж робити?
Хороше питання. Життя – складна річ. І якщо ти вже набила собі гулі, пережила це й пішла далі, то у дитини все ще попереду. Як би ти не старалася, не хотіла та не прагнула вберегти її, прийми той факт, що й вона має пройти свій шлях – зі своїми травмами, ранами, образами, злістю, болем та іншими сюрпризами. Немає таблетки від розбитого серця, а так хотілося б! Хотілося б, щоб дитина не страждала й не плакала. Як немає таблетки й від поганих друзів. Тому збираємося з силами😊
Спробуй познайомитися з дитиною
Оце тобі порада! Краща порада серед мільйона порад🥴 Але не поспішай ставитися до цього скептично. Якщо ти ближче познайомишся з другом, то, можливо, зможеш зрозуміти, що саме приваблює в ньому твою дитину. Більшість людей мають певні позитивні якості. У той момент, коли ти їх розглянеш, ти зможеш під іншим кутом поглянути й на людину. Ну, і не варто забувати про те, що діти ростуть, розвиваються та змінюються. Те, що дратувало рік тому, сьогодні вже цілком ймовірно зникло.
А ще знайомство зможе змістити, як смерч, переконання, що у всіх бідах винен виключно друг. Твоя дитина може із задоволенням брати участь у пустощах й навіть виступати в ролі вельми вправного підбурювача. Усі діти помиляються, усі діти іноді поводяться погано. Очевидно, що інша дитина не є абсолютним виплодком пекла, як і твоя людина не є чистим ангелом, що зійшов з небес.
Будь гостинною
Ніхто не змушує тебе дружити з усіма, кого твоя дитина вважає своїм другом. Але тобі обов’язково слід бути привітною та зустрічати дітей у своєму домі з посмішкою та смаколиками. Це має одразу кілька позитивних моментів. Перший – дитина бачить твою підтримку, почувається спокійно та впевнено. Другий – ти демонструєш хороший тон і правильну соціальну поведінку. Третій – ти, як канюк, можеш стежити за обстановкою й в моменти загострення завжди увірватися в кімнату з сяючою посмішкою та чудовою пропозицією «А хто бажає перекусити?». Говорячи про загострення, я маю на увазі конфлікт, що намічається, крик, образи, невдоволення. Якщо гість має важкий характер, таких нюансів не уникнути.
Чітко визнач правила
Погодься, що злитися на чужу дитину, яка порушує ТВОЇ правила, трохи несправедливо. У нього в родині прийнято одне, у твоєму домі – зовсім інше. Якщо твоя претензія полягає в тому, що поведінка гостя тебе виводить з себе, то, можливо, це не він у цьому винен. Ти можеш злитися скільки завгодно, але це жодним чином не змінить поведінки дитини, поки ти не поясниш правила в домі: не можна їсти, сидячи на дивані; у моїй кімнаті ніхто не грає; все, чим ви грали, – прибрати на місця перед тим, як піти; роззувайся на килимку тощо. Цілком можливо, що після такої спокійної розмови подразник перестане бути таким.
Не зайвою буде й розмова зі своїм чадом. Адже друг приходить до нього в гості, і він у домі господар. Він знає правила та може їх озвучити не гірше за тебе. Якщо під час минулого візиту в кімнаті був безлад, то чому, власне, так сталося? Приходьте, відпочивайте, але, будь ласка, прибирайте за собою.
Розмова про дружбу та стосунки
Заборонити дружбу простіше простого (ні), але таке рішення, як ми вже з’ясували, нікуди не веде. А ось розмови завжди працюють. У будь-яких стосунках необхідно говорити. Діти – не виняток. Наша мета – не втручатися, а допомагати приймати правильні рішення. Якщо ти дійсно думаєш, що дружба з певною людиною має негативний вплив на твою дитину, починай підходити до неї з запитаннями😏
Важливо бути об’єктивною, чути й слухати дитину. Свої переконання та упередження відклади кудись у шухляду. Став питання, ненав’язливо, легко та ніби, між іншим. Спочатку почни з позитивних моментів: чим ви зазвичай займаєтеся? Що тобі подобається в ньому/ній? Чи допомагає він/вона тобі й в чому? А ти як допомагаєш?
А далі переходь до більш серйозних тем: чи не ображає він/вона тебе? Якщо так, то як? Як ти вважаєш, чи вчинив би так хороший друг? Твоя мета не схилити до своєї думки, а допомогти усвідомити, що, можливо (!), людина не заслуговує на дружбу і пора від неї відійти подалі.
Цікаво на тему: Правила, які повинна знати дитина, якщо загубилася
Подумай про те, щоб прокласти шлях для інших друзів
Цілком можливо, що твоя дитина дружить з людиною, яка тобі не до вподоби, просто тому, що не має можливості знайти нових друзів. Ти не повинна шукати їх замість неї!!! Але ти можеш стати «асфальтоукладачем» й прокласти шлях через поля та вибоїни до нових знайомств. Подумай, чим цікавиться дитина, та на які курси/заняття її можна відвести. Колектив за інтересами однозначно стане приводом зав’язати дружні стосунки.
Звичайно, не завжди є така можливість. Ось ходить мій син на футбол, наприклад, йому там подобається, звідти ж і з’явився друг. Не забирати ж сина з секції? Звичайно, ні. Я лише пропоную варіанти, які можна розглянути як розумну альтернативу забороні дружити. Ну, й в такій ситуації завжди можна розглянути пропозиції поїхати відпочивати в табір з групою дітей, які не мають стосунку до секції. Це дуже непогано розширює коло знайомств і демонструє, якими можуть бути друзі насправді.
Не забувай про те, що час не стоїть на місці
Так, ось це найголовніше. Дитяча дружба, як правило, не триває вічно. Роз’їхалися, розійшлися, змінилися інтереси, знайшли нових знайомих – життя не стоїть на місці. Так, з другом-першокласником набагато легше змиритися й пережити розставання, ніж, наприклад, з другом-дев’ятикласником. І сенс, і наслідки цих двох прикладів несумірні. Але все змінюється навколо, підлітковий максималізм минає, очі відкриваються, й дитина просто йде далі своєю дорогою, з певним багажем висновків, знань та, якщо ти все зробила правильно, то чудовими стосунками з батьками.
І не забувай про те, що ти можеш нагнітати атмосферу й піддаватися своїй надмірній тривожності, а насправді людина не така вже й погана і в один прекрасний момент відкриється для тебе, як найдобріший та найчутливіший друг на всій землі.
Будь-яка дружба – це певний досвід. Він може забутися або, навпаки, залишити глибокий слід у душі, але це шлях твоєї дитини. Зберігай спокій та дій за необхідності. Розмови, любов й розуміння – це все, що потрібно кожній дитині від батьків. А дружба чи «дружба»… якщо твій син чи донька будуть ділитися, відкриватися, завжди знайдуть своє рішення.
Коментарі поки що відсутні