Як допомогти дітям ужитися в одній кімнаті?

Цікаво на тему: Сепарація від батьків: чому вона важлива обом сторонам?

Переваги спільного проживання

Існує справді багато плюсів у тому, щоб діти ділили одну кімнату між собою. Наприклад:

• можливість проводити якісний час поза школою, щоденною метушнею та домашніми обов’язками;
• діти можуть стати більш чутливими один до одного;
• розвивається здатність відчувати межі;
• формується міцніший зв’язок, дружба, навіть попри те, що будуть сварки та суперечки.

Між братами та сестрами виникають особливі емоційні нитки. Вони вчаться покладатися один на одного у питаннях створення та підтримання комфорту, вчаться поважати простір іншої людини, створювати власні особисті межі та відстоювати їх.

У дітей, найімовірніше, з’являться власні ритуали. За зачиненими дверима своєї кімнати вони можуть говорити про те, як пройшов день, про свої мрії, прагнення, фантазії, страхи, переживання. Можуть сміятися, грати в різні ігри, зовсім не потребуючи допомоги дорослих. Їхня кімната – це маленький світ, який створений і живе власним життям. Так, будуть сварки. Це неминуче, яким би сильно цього не хотіли батьки. Але конфлікти вчать. І так, можна сміливо записувати напружені ситуації у список переваг, адже вони стають найбезпечнішими уроками життя.

Цікаво на тему: Як навчити дитину програвати? Коментар психолога

Як зробити правильно?

Отримати максимальну користь і позитивний досвід від спільного проживання дітей в одній кімнаті можливо. Це вимагатиме часу та зусиль. Але якщо все зробити правильно, то й дітям буде комфортно, й батькам спокійно.

Створюємо окремий простір

Кожна дитина, перш за все, потребує приватності. А особливо, якщо ми говоримо про інтровертів. Ми черпаємо енергію з усамітнення. Дуже важливо залишатися наодинці хоча б кілька годин. Я знаю, про що говорю, адже сама інтроверт. Коли поруч завжди є хтось, коли ти постійно знаходишся в центрі сім’ї, навколо тебе постійно хтось говорить, про щось запитує, просто сидить у кріслі чи за столом – стає погано.

В одній кімнаті кожен повинен знати, що у нього є місце для усамітнення. Це може бути намет або вігвам, ліжко-горище, халабуда врешті-решт. Простір обов’язково зонування. Меблі, які виконуватимуть роль перегородки, можуть бути стелаж або книжкова шафа. Одним з оптимальних варіантів стане використання штори. Це бюджетний та стильний спосіб розділити кімнату на дві половини.

Необхідно виділити окремі зони для речей кожної дитини, а також свою робочу/навчальну зону. Особисті шафки, і один бажано з замком. Або окрема скринька, куди можна скласти всі свої скарби та надійно зачинити на замок. Повага до особистих речей необхідна з самого дитинства.

Можна подумати над тим, щоб організувати не просто фізичне зонування, а й візуальне. Індивідуальне освітлення допоможе створити атмосферу приватності, відчувати себе спокійно, коли одному хочеться малювати, а іншому полежати в тиші та темряві. Дозволяємо дітям обирати декор у кімнаті на свій смак. Заохочення індивідуальності – це важливо.

Спальне місце

У кожного повинно бути своє спальне місце. Це очевидно. Для маленької кімнати, в якій немає можливості встановити два повноцінні ліжка, найкращим рішенням стане двоповерхове ліжко. Для великих сімей можна і трирівневі конструкції 🙂 Тому, хто спить на третьому поверсі, найімовірніше, кожна ніч – це просто якась пригода!

Можна подумати про аудіосупровід сну. Малюків відмінно заспокоює білий шум. Але не всім діткам це може подобатися. Проблем немає. Аудіо казки, звуки природи або тиха музика для сну. Не складно знайти варіант, який влаштує всіх мешканців кімнати й допоможе поринути в царство Морфея швидко та без проблем.

Це якщо ми говоримо про маленьких дітей. Для старших буде достатньо забезпечити особистий куточок, де кожен займається своїми справами перед сном. Якщо дитина любить читати, у неї повинна бути лампа, торшер або бра. Любить слухати музику? Нехай буде поличка для навушників. Може знадобитися, щоб світило світло, поки дитина засинає, тоді варто встановити нічник з таймером.

Цікаво на тему: Чому батькам не можна проєктувати свої мрії на дитину

Продумати час для сну

Деякі батьки вважають (і з ними важко не погодитися), що вкладати дітей спати в один і той же час – це правильно та ефективно. У цьому випадку достатньо створити ритуали, у яких беруть участь і отримують увагу батьків усі малюки 🙂 Після їх проведення діти можуть заснути одночасно. Це працює, коли ми говоримо про погодок.

Якщо ж діти з різницею у віці, то потрібно час розділяти. Один засинає о 21:00, а другому ще рано лягати спати. Ніяких проблем. У кожного свій режим сну. Молодший спить, старший – завершує свої справи, не забуваючи при цьому про турботу. Приглушене світло або спільний час із батьками в сусідній кімнаті дозволить корисно та спокійно підготуватися до сну у свій час.

Мистецтво управління конфліктами

Якщо діти не навчаться вирішувати конфлікти змалку, то у дорослому віці не зможуть правильно виходити з незручних ситуацій. Ніхто з нас не народжується з умінням це робити. Тому нам, як батькам, важливо навчити дітей не допускати конфліктних моментів, а якщо вони вже сталися, то правильно з них виходити. Зовсім не обов’язково приймати чиюсь сторону. Обов’язково надати конструктивну допомогу і розібратися в корені проблеми, яка призвела до сварки. 

Чудовою ідеєю стане створення правил, які стануть опорою і стабілізатором будь-яких конфліктів у кімнаті. Та й у будинку, взагалі. Запишіть їх. Це корисно. Навіть якщо діти ще не вміють читати. Нехай висять, як нагадування для всіх. Ну й письмова форма не дозволить вносити свої корективи в правила під час процесу, як кажуть, підміняючи їх під себе.

Декілька порад:

• розмовляємо спокійно, крик не працює;
• слухаємо один одного до кінця;
• шукаємо компроміс (якщо думки різні, то треба думати про рішення, яке влаштує всіх);
• тайм-аут для емоцій (якщо сварка зайшла далеко, розходимося на 10 хвилин по кутах, щоб охолонути);
• допомога батьків — ніколи не завадить (коли самостійно не виходить, і потрібна холодна думка зі сторони).

Слід підготуватися до того, що дотримуватися цих правил буде дуже нелегко. Ми всі люди, і контролювати себе буває надзвичайно важко. Але раз за разом, тихо і методично працюючи з дітьми, все вийде і зрештою діти зможуть самі знаходити вихід із найскладніших ситуацій.

Терпіння і витримка — наше все

Не очікуємо, що діти уживуться в одній кімнаті за один день і все піде своєю чергою, як на картинці. Усім потрібно час, щоб усвідомити, прийняти, навчитися. Перехідний період для спільного проживання триває від трьох до шести тижнів. Поки кожен створить свій простір, поки визначиться з тим, як і де хоче проводити вільний час, чим хоче прикрасити свою частину кімнати й на якому ліжку спати… Для всього цього потрібен хороший шматок часу.

Завдання батьків – запастися терпінням, прислухатися до своїх дітей, не нав’язувати свою лінію в особистих питаннях, що стосуються декору, розставлення речей по полицях і в ящиках. Зонування, увага до дрібниць і побажань, урахування особливостей характеру, відкритий діалог і повага – усе, що потрібно для того, щоб і дітям було комфортно в одній кімнаті, і батькам жилося спокійно.