Як відповідати на недоречні запитання, щоб їх більше не задавали

• Незручні запитання: ігнорувати чи відповідати?
• Запитання про дітей: поради від Анастасії Забели
• Техніки відповіді за недоречні запитання

Людська цікавість — досить підступна штука. Часом вона підштовхує ставити запитання, які є недоречними, незручними та нетактовними. Інколи людина й сама не розуміє, що робить неприємно, можливо навіть боляче своєму співрозмовнику. Але є й ті, хто свідомо лізе не у своє діло та прагне незручними питаннями засмутити тебе. Тож як відрізнити ці ситуації та навчитись швидко знаходити влучні, дотепні відповіді? Спеціально для EVA Blog зібрала корисні поради та поговорила про це з психологонею, авторкою блогу “У трусах” Анастасією Забелою.

Незручні запитання: ігнорувати чи відповідати?

Згадай, чи бували в тебе ситуації, коли хтось ставив нетактовне, недоречне запитання, а незручно, навіть винувато почувалась ти? Особливо складно, коли це робить близька та важлива тобі людина, від якої тобі не хочеться відмахнутися.

Просто ігнорувати незручні запитання навряд вдасться. Без окресленої межі дозволеного співрозмовник цілком може продовжити лізти не у свою справу. Хоча інколи в діалозі можна спробувати швидко перемкнути тему, техніки для цього покажу трохи нижче.

Я не бачу нічого страшного, щоб на недоречне запитання прямо відповідати, що це особисте, і я не вважаю його тактовним. Робити це ввічливо, але впевнено. Людині, якій важливі стосунки зі мною, цього буде достатньо, щоб не продовжувати лізти туди, де м’яко промальована межа. Бо якщо запитання прозвучало від нерозуміння його нетактовності, то цілком нормально повернути спільний знаменник у комунікацію та попросити людину не продовжувати.

Якщо недоречні та нетактовні запитання людина задає свідомо, та ще й продовжує це робити після того, як ти позначила, що так не треба, то навіщо залишатись м’яким пухнастим котиком? Час випускати кігтики і використовувати жорсткі методи відповіді. “Це недоречне запитання. Я не відповідатиму на нього.”

Якщо сальні запитання ставляться із заздрості, бажання підколоти або навіть приховано образити, не соромся підсвітити це.

Але не переходь в агресію. Це скоріше покаже, що тебе зачепило. Зауваження говори спокійно та ввічливо. Не давай хейтеру того, що він хоче, — емоцій сутички. Не опускайся до його рівня та не переходь на особисте.

Цікаво на тему: Ерогенні зони у чоловіків та жінок, про які варто знати

Одна з тем, що викликає багато нетактовних коментарів, і чи не найчастіше приводить у розгубленість, це батьківство. Про те, як відповідати на запитання про дітей, поговорила з психологинею, авторкою блогу про сексуальну освіту “У трусах” Анастасією Забелою.

Запитання про дітей: поради від Анастасії Забели

Нещодавно у соціальних мережах почав набирати популярність тренд, в якому люди діляться тим, що було б, якби вони нав’язували свої хобі, домашніх улюбленців, товари чи послуги так, як нав’язує суспільство дітей. Цифри переглядів та коментарів під такими відео доводять, що велика кількість людей зіштовхується із некоректними питаннями щодо їх репродуктивних планів та суспільним тиском, пов’язаним з цим.

В категорію недоречних чи некоректних можуть потрапити запитання, які викликають у людини почуття ніяковості, провини, роздратування, сорому та інші негативні емоції.

Варто зазначити, що важливим критерієм «недоречності» є саме контекст розмови й те, чи зміниться щось в діях/планах людини, котра ставить питання, якщо вона отримає відповідь на своє питання.

Спробуємо розібрати на уявних прикладах:

1. Катя прийшла зі скаргами до гінекологині й лікарка запитує, чи планує вона мати дітей і якщо так – то як скоро. Це запитання може бути необхідним для побудови оптимального плану лікування і є цілком доречним.
2. На побаченні Оля розповідає про свої життєві пріоритети, зазначає, що не планує мати дітей і запитує в Сергія, як він до цього ставиться та чи хотів би стати колись батьком. Це важливо для неї, адже вона хотіла б побудувати стосунки з людиною, що розділяє її погляди і його відповідь може вплинути на її рішення щодо продовження їх стосунків.
3. На співбесіді при прийомі на роботу Аліну почали розпитувати чи є в неї чоловік, чи є діти, чи планує вона народження дітей. Ці факти не впливають на рівень професійних здібностей Аліни, за якими мають відбирати кандидатів на посаду, тож питання не є доречним. Ба більше, це може бути проявом сексизму – упередженим ставленням чи дискримінацією людини через її стать чи гендер.
4. Ліза приїхала на сімейне свято до бабусі й за родинним столом бабуся запитує чи планує Ліза народження дітей. Після ствердної відповіді бабуся почала застосовувати важелі репродуктивного тиску (час спливає, у всіх вже є діти, потім пошкодуєте тощо). При цьому якщо Ліза завагітніє чи народить дитину в житті її бабусі майже нічого не зміниться, це не вплине на її плани чи дії. Питання не є доречним в цьому контексті.

Цікаво на тему: Що таке принцип активної згоди та чому він такий важливий?

Відстоювати свої кордони й «відбивати атаки» некоректних питань особливо не просто, коли мова йде про близьких людей. Треба зауважити, що найчастіше наші рідні «перегинають палку», маючи добрі наміри, але при цьому обмежені власними уявленнями про те, як буде краще.

До прикладу, в ситуації уявної Лізи, бабуся, котра запитує «Коли вже діти?» й чинить репродуктивний тиск не ставить за мету образити онучку. Хоча може скластися таке враження, адже бабуся не враховує, що Лізі такі питання можуть бути не приємними, що в неї можуть бути власні причини, чому вона не має дітей.Наприклад проблеми зі здоров’ям, фінансові труднощі тощо.

Ймовірно, в уявленні бабусі бути щасливою самореалізованою людиною неможливо, не народивши дитину, тож вона, бажаючи аби Ліза була щасливою, підштовхує її до того, що сама вважає суспільною нормою і необхідністю.

Люди можуть нав’язувати свої цінності та переконання через те, що їх власний світогляд обмежений і їм складно прийняти, що хтось може відхилятися від суспільно прийнятих норм. Однак це не означає, що людина, котрій ставлять неприйнятні питання має ігнорувати їх.

То як же відповідати на некоректні питання щодо репродуктивних планів? Багато залежить від того з ким говорить людина і за яких обставин, але важливо аби не було відчуття порушення особистих кордонів. Можна прямо сказати: «Це питання не коректне, я не буду на нього відповідати». Або ж, якщо є потреба зрозуміти мотиви людини, то уточнити: «Навіщо ти це запитуєш?».

Цікаво на тему: Роль сім’ї у вихованні дитини

Техніки відповіді за недоречні запитання

Анастасія у своєму коментарі почала цю підтему, я ж пропоную більш глибоко пірнути у приклади відповідей на недоречні запитання. Як і обіцяла на початку статті, поділюсь техніками, як відповісти людині, яка лізе не у свою справу. Будуть варіанти, як зробити це делікатно й ввічливо, приклади відповідей з гумором та більш жорсткі фрази для особливо нав’язливих. Деякі з них стануть особливо корисними, якщо шукаєш, як красиво послати людину й при цьому не зіпсувати стосунки.

Вкажи на нетактовність

Якщо людині комфортно ставити нетактовні запитання, чому тобі має бути некомфортно вказати на це? А можливо, це вийшло не спеціально, і співрозмовник не розуміє, що порушив твої особисті кордони. Тому відповідай ввічливо, щоб людина могла перепросити та відкликати запитання.

Цікаво на тему: Що таке колесо життєвого балансу та як його побудувати?

Підкресли особистий характер інформації

Ця техніка стане у пригоді в розмові про стосунки або гроші. Нагадай співрозмовнику, що з цією інформацією достатньо, щоб саме ти її знала.

Приклади ввічливих відповідей:

1. Я точно знаю з ким/скільки. Не хвилюйся по це.
2. Я точно знаю відповідь. Цього достатньо.

Інколи людина, навіть близька, щиро не розуміє, а що не так. І на спробу зам’яти тему наполягатиме та перепитуватиме. Тоді можна ввічливо вказати, що тобі не хочеться і неприємно продовжувати.

Приклади такої відповіді:

1. Це особиста тема, я не прагну її обговорювати
2. Та що ми все про мене! Давай краще про тебе.
3. Сподіваюсь, ти розумієш, що я не можу відповісти на це запитання.
4. Я обіцяла не розповідати про це.
5. Мені неприємне це запитання.

Цікаво на тему: Що таке софт скіли та як їх розвивати, щоб досягнути успіху

Постав зустрічне запитання

Це допоможе синхронізуватися у поняттях та направити розмову в іншому напрямку. Дуже часто ввічливо перепитати достатньо, щоб людина зрозуміла недоречність продовження теми.

“Я правильно розумію?”  дає гарний привід співрозмовнику забрати питання.

Якщо ж розумієш, що так легко він не відступиться, сформулюй детальніше та проговори з гумором. Хай людина відчуває незручність. Наприклад, якщо запитують про особисте життя:

1. Я правильно розумію, що ти забагато думаєш про мій секс?
2. Я правильно розумію, що для тебе нормально заглядати до когось у ліжко?
3. Я правильно розумію, що з усіх тем тебе найбільше хвилює, чи є в мене секс/моє особисте життя?

“Що змусило тебе це запитати?” Вибери аспект теми, про який цікаво поговорити, і направ розмову у тому напрямку.

Підкресли недоречність запитання

Інколи питання про таку особисту тему як здоров’я можна почути від людей, які у випадку проблем точно не будуть допомагати. Тож не варто задовольняти їх бажання посмакувати чужі складнощі.

Приклади, як відповісти на питання, чим хворієш:

1. Неочікувано, що ти запитала. Чому тебе ц цікавить?
2. Ти вважаєш, нормально про таке запитувати?
3. Я здивована, наскільки ти вмієш ставити нетактовні запитання.
4. З радістю відповім на твоє запитання одразу після того, як поясниш, чому вирішив, що маєш це знати.
5. Для чого тобі ця інформація? Що будеш з нею робити?

Ця техніка може бути корисною й у випадках, коли цікавляться роботою або чуєш питання “З ким зустрічаєшся?” від чужої людини, з якою не хочеш ділитися такими подробицями.

Цікаво на тему: Синдром відкладеного життя: симптоми та як його позбутись

Віджартуйся

Дотепні відповіді часто стають у пригоді, коли прагнеш максимально уникнути напруження. Але пам’ятай, що інколи з гумором можна й “красиво послати людину”. Тож тобі вибирати, на чому зупинитись. Це може бути як милий добрий жарт (якщо не хочеш псувати стосунки), так і саркастичний, якщо кордони треба жорсткі та не хвилює перспектива можливого конфлікту.

Приклади відповідей з гумором:

1. “- Щось ти маєш поганий вигляд. Ти чимось хворієш? – А ти хочеш пограти у лікаря?”
2. “- Ця спідниця робить твої сідниці більшими. – Так от чого чоловік так прагне її з мене зняти” або “Дотягує їх до рівня твоєї нетактовності.”
3. “- Чому не заводите дітей? – Зайняті тим, що заводимо одне одного.”
4. “- Коли вийдеш заміж?  – У суботу. В понеділок точно не піду.”
5. “Я буду відповідати тільки в присутності свого адвоката.
6. “Якщо я тобі розповім, мені доведеться тебе вбити.”
7. “- Ви дійсно хочете це обговорити? –  Так? -То знайдіть з ким, бо я не хочу.”
8. “- Зустрічаєшся з кимось? – Звісно, от зараз з тобою зустрілась.”

Цікаво на тему: Що таке інтуїція і як її розвивати?

Переформулюй запитання

Ще один спосіб направити розмову в вигідному тобі напрямку. Наприклад, коли чуєш запитання про особисте життя: “- А чому ти ні з ким не зустрічаєшся?  -В тебе є класний друг, з яким хочеш  мене познайомити?”

Доведи запитання до абсурду

Таким чином людина сама забуде, в чому полягало першочергове запитання і тема зміниться.

Приклад для питання про те, скільки заробляєш: “У рік чи в місяць? З податками чи без?”

Уникай конкретики

Коли не хочеться відповідати, але ситуація вимагає якоюсь інформацією все ж поділитися, то “просто додай води”. Уникай конкретики та напускай туману. Наприклад, на запитання про те, скільки заробляєш:

• у середньому по професії;
• менше, ніж хотілось би;
• на каву на мигдалевому вистачає.

Цікаво на тему: 35 загадок на логіку для ігор з друзями

Інколи люди проявляють феноменальну нетактовність. І хочеться сховатися від безпомічності, яку це викликає, або навпаки, дозволити собі агресивно захищатися. Та мені здається, обидва варіанти не надто ефективні. Важливо навчитися відповідати ввічливо та дотепно, без переходу на особисті образи. І головний маркер, наскільки жорстко можна вести комунікацію — чи реагує людина на делікатні уточнення, що тема тобі не приємна та відповідати не хочеш. Якщо бажання смакувати подробиці важливіше за стосунки з тобою, замислись, а навіщо тобі ця людина у колі спілкування.

Читайте також:

• 10 звичок, які дозволять полюбити своє тіло
• 15 міфів про жіночу сексуальність, в які досі вірить суспільство
• Криза у стосунках за роками: ознаки, як пережити