Роль сім’ї у вихованні дитини

У сучасній родині основну відповідальність за розвиток дитини несуть батьки. Але це не означає, що інші її члени не впливають на формування характеру та поведінку малечі. Так, не завжди небо сімейних взаємин безхмарне. Але коли дитина знає, що в неї з безпечних дорослих не тільки мама з татом, а ще й інші родичі, це допомагає почуватися впевненіше та сміливіше пізнавати світ. Тому пропоную поглянути, які ролі є в родині та як вибудовувати стосунки, які створять для дитини поле емоційної безпеки.

Важливість сімейної ієрархії для дитини

Для маленької дитини саме родина стає показником, який світ: безпечний чи ні, надійний чи підведе. Важливу роль у цьому відіграє поведінка дорослих. Не лише дії, а й приховані конфлікти підсвідомо зчитуються малечею. На основі цього поступово формується розуміння, чи можна розслабитись та покладатись на дорослих, чи краще більше остерігатися.

1-Важливість-сімейної-ієрархії-для-дитини

Сімейна ієрархія — це систем координат, яка допомагає дитині зрозуміти, як розподілені сили, вплив та відповідальність. Головними в ній є батьки. Їх слово — вирішальне. Ієрархія в ідеалі сприяє тому, щоб за відсутності власного досвіду можна було покластися на дорослих, відчути в них опору. Інші родичі не мають порушувати авторитет батьків, хоча й можуть м’яко пропонувати свої життєві сценарії.

Мама закладає основу світосприйняття  для малечі, показує приклад безумовного прийняття та любові. Саме вона першою прокладає дитині шлях до розуміння своїх емоцій та внутрішнього світу. І вміння мами сприймати будь-які почуття малюка є важливим у формуванні базової безпеки.

2-Сімейна-ієрархія

Тато вчить дитину взаємодіяти з зовнішнім світом: як спілкуватися, як наполягати на своєму, як не боятися нового. Саме тому коли батьки розлучаються, важливо, щоб жінка навчилась не перекладати свій негатив до чоловіка на світосприйняття дитини.

Мама та тато мають діяти в тандемі, не підривати авторитет одне одного. Їм не треба бути ідеальними, бо на їх прикладі дитина вчиться витримувати власну недосконалість.

Шукай EVA Blog в Instagram

Добре, коли батьки прагнуть підтримувати дитину та вміють не нав’язувати негативні сценарії. Найважливішим є особистий приклад. Ти можеш безліч разів казати правильні речі, але якщо сама вчиняєш інакше, то дитина постійно відчуватиме дисонанс.

Цікаво на тему: 13 книг для батьків, які треба прочитати перед народженням дитини

Бути батьками в сучасному дітоцентричному світі означає майже постійно відчувати величезну відповідальність. Тож не дивно, що поки закриваєш потреби дитини у безпеці, догляді, інколи просто фізично не залишається сил погратися. І добре, коли в цей момент можуть приєднатися інші члени родини.

3-Сімейна-ієрархія

Раніше, коли в родинах було нормою мати 5-10 дітей, догляд за ними розподілявся між багатьма дорослими. Тепер мама в більшості випадків зачинена у квартирі з немовлям. І цілий квест вийти на вулицю одній з коляскою, купою речей, малюком, що вередує, по сходах (щастить, якщо тільки першого поверху), без пандусів. Тож коли приходиш допомогти — пограйся, займи дитину. Але самостійно, без звертань до мами кожні 5 хвилин. Бо навіть миття посуду або протирання підлоги стає щастям, коли не контролюєш весь час малюка.

Цікаво на тему: Батьківські послання: як те, що ви говорите, впливає на майбутнє дитини?

Вплив членів родини на характер та поведінку дитини

Дитині важлива підтримка та схвалення значущих для неї людей. І задача сім’ї — розширити для неї коло таких дорослих, щоб ними стали не лише тато й мама. Важливість цього зростає, коли батьки в силу різних обставин не сприймаються дитиною як надійні. Мама з татом не боги, вони теж помиляються. Їх патерни поведінки можуть бути неуспішними. І добре, якщо є інші “безпечні дорослі”.

4-Вплив-членів-родини-на-характер-та-поведінку-дитини

Це ті, з ким у дитини є емоційний контакт та відчуття безпеки, кого вона сприймає важливими для себе та гідними брати з них приклад. Різні ролі в родині вчать дитину ієрархії, розширюють коло надійних дорослих, показують додаткові приклади взаємодії із зовнішнім світом.

Бабусі та дідусі

Бабусі та дідусі зазвичай м’якші з дітьми, більше дозволяють. В ідеалі вони про прийняття та багато тепла, про передачу досвіду. Але їх дії не мають йти всупереч батькам (звісно, якщо ті не асоціальні). Бо своїх дітей вони вже мали шанс виростити. Бабуся та дідусь знайомлять з історією родини, допомагають глибше розуміти коріння.

5-Бабусі-та-дідусі

Попри велику спокусу, вони не мають брати на себе батьківську відповідальність, бо це  порушує ієрархію. Фінальне рішення завжди за мамою з татом. Якщо цукерки в необмеженій кількості не можна вдома, то й у бабусі не можна. Важливо проговорювати дитині, що обмеження для її користі, і домовлятись, що послаблення допустимі, але в певних межах. Ще важливо не суперничати за увагу та любов дитини. Варто прагнути розширювати коло близьких, вчити, що можна любити багатьох.

Цікаво на тему: Що робити, якщо дитина перебірлива в їжі

Тітки та дядьки

Тьоті та дяді — додатковий приклад моделей поведінки, ще одна людина, з якою можна безпечно пізнавати світ. Ідеально, якщо вони зацікавлені у спілкуванні та готові проводити з дитиною час. Їх задача — підтримувати, дарувати тепло, бути безпечними дорослими. Наприклад, з тіткою легше поділитися переживаннями, бо не така строга. Вона — дорослий, але друг. Інколи забагато балує і часто добре знає смаки дитини.

6-Тітки-та-дядьки

Дядько та тітка витриваліші, ніж бабусі з дідусем, тож можуть активніше допомагати у фізичному вихованні. Дарують дітям цікаві історії про дитинство батьків. Можуть виступати посередниками у конфліктних ситуаціях. Те, як батьки спілкуються зі своїми братами та сестрами, вчить того ж дітей.

Цікаво на тему: Як допомогти дитині перестати соромитися

Брати та сестри

Взаємодія з братами чи сестрами вчить конкуренції, турботі та вибудовуванню горизонтальних зв’язків. Це найкращі партнери по іграх та перші конкурентні суперники. Важливо, щоб поведінка батьків не налаштовувала дітей одне проти одного. Тому не варто порівнювати їх, змушувати боротися за увагу мами з татом. Навпаки, краще показувати приклад, що вони — команда і можуть бути один для одного близькими друзями.

7-Брати-та-сестри

Окрім того, важливо пам’ятати: старші діти не няньки для молодших, як би зручно це не виглядало.

Сучасні сім’ї можуть мати не стандартний склад. Давно не рідкість розлучені батьки, в яких з’являються нові партнери та діти. І це твій вибір, як будувати стосунки: чи то на ненависті та суперництві, чи то інтегрувати попередніх і нових партнерів в загальну родинну систему. Бо так чи інакше діти пов’язуватимуть вас.

Цікаво на тему: Що таке пасивна агресія, як її розпізнати та протистояти

Культура емоційної безпеки у сучасній родині

Я дотримуюсь думки, що основна відповідальність за те, яку культури взаємин вибиратиме дитина, значною мірою лежить на дорослих. Бо саме ми своєю поведінкою закладаємо основи того, яким буде її характер та життєві сценарії.

8-Культура-емоційної-безпеки-у-сучасній-родині

Що має давати дитині родина:

  1. Відчуття, що тебе безумовно приймають. Не важливо, в хорошому чи поганому настрої, успішним чи з купою проблем. Оцінка дій відділяється від особистості. І навіть коли дії негативні, дитина відчуває, що її все одно люблять.
  2. Досвід захищеності. Родина ненав’язливо страхує під час дослідження навколишнього світу. І дитина може сміливіше його пізнавати.9-Культура-емоційної-безпеки-у-сучасній-родині
  3. Вміння формувати прив’язаності. У віці до 3 років саме на прикладі близьких малюк вчиться будувати стосунки з іншими. Якщо на цьому етапі він позбавлений відчуття безпеки, надалі імовірні складнощі з формуванням близьких зв’язків.
  4. Контейнерування емоцій. Сім’я — це дорослі, яким дитина може не фільтруючи вивалити всі емоції, які хвилюють. І членам родини важливо вміти це витримувати, допомагати малечі поступово налагоджувати саморегуляцію. Для цього дорослі мають бути безпечними. І тоді не лише мама вигрібає дитячі істерики та активність, через що в неї поступово здають нерви.10-Культура-емоційної-безпеки-у-сучасній-родині
  5. Приклад правильної, здорової поведінки та життєвих сценаріїв. Бо малюк все повторить та скопіює. На жаль, не всі дорослі це вміють, іноді дикий крінж робимо не свідомо. І тоді важливо, щоб у дитини було більше прикладів сценаріїв поведінки.

Цікаво на тему: Чим зайняти дитину вдома: 7 найкращих дитячих хобі

Хтось може зазначити, що я описала надто ідеальні умови. Так, на жаль, сім’я не завжди позитивно впливає на дитину. Досі можна почути, що діти мають комусь підкорюватись лише тому, що вони молодші. “Виростеш —  зрозумієш”.

Зрозумієш, що найгучніше кажуть про повагу до старших людей ті, хто майже не має поваги до дитини. Вона ж мала, який там її голос. Але це має працювати у дві сторони. Дитина нічого не винна батькам. Це доросле рішення, щоб вона з’явилась на світ, і доросла відповідальність. Навіть якщо обставини змусили, дитина все одно не винна. Прикладом своєї поведінки ти закладаєш вектор, яким розвиватимуться твої стосунки з сином або донькою у дорослому віці.

Читайте також:

Коментарі покищо відсутні

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендовані статті
0-13-ідей-листівок-для-мами-своїми-руками
4 Березня / 2024 Виховання і розвиток
26 Червня / 2023 Виховання і розвиток