Як допомогти підлітку визначитися з майбутнім: навички та освіта
Бути батьками – це постійно шукати баланс між тим, як підтримати інтереси дитини, і тим, як захистити її від проблем та помилок. З одного боку, батьки намагаються спиратися на свій шлях досягнення успіху, а з іншого – постійно виникає питання, наскільки цей досвід релевантний викликам майбутнього.
Проєкт “Покоління UA”, який проводиться Лінією магазинів EVA спільно з Українською академією лідерства, спрямований на пошук ефективних шляхів порозуміння між підлітками та їх батьками.
У серії прямих ефірів на YouTube-каналі EVA експерти Української академії лідерства будуть ділитися корисними порадами. А EVA Blog зафісує для вас найцікавіші моменти та збереже посилання на повні відео у своїх статтях.
У перших двох ефірах поговорили про те, як допомогти підлітку визначитися з майбутнім, які навички варто розвивати, як зміниться освіта та як у цього лабіринті варіантів знайти вірний шлях.
Навички майбутнього, які важливі для підлітка та як їх можна здобути
У першому ефірі Юрій Манілов, ментор Української академії лідерства, дослідник навичок майбутнього для молоді та заступник керівника Маріупольського осередку з особистісного розвитку, розповів про навички майбутнього та шляхи їх розвитку. Дивіться повне відео вище, щоб отримати максимум корисної інформації!
М’які навички, потрібні у світі майбутнього
— Чому у сучасному світі для підлітка особливо важливі навички, а не тільки професійні знання?
— За рахунок того, що світ дуже швидко змінюється, неможливо спланувати, які навички будуть актуальні через 10-15-20 років. Освіта зіткнулась із кризою планування. Тому на передній план виходять м’які навички – це широкий спектр вмінь людини, які можуть бути застосовані в багатьох сферах. Умовно кажучи, вони потрібні і лікарю, і програмісту.
Наразі, якщо ви маєте “тверді” професійні навички (Hard Skills), наприклад, у бухгалтерії чи програмуванні, проте не маєте м’яких (Soft Skills), то шанси досягти успіху у своїй професійній сфері значно менші.
Цікаво по темі: Дивись українське: 12 класних YouTube каналів для дітей та підлітків
— На Всесвітньому форумі у Давосі визначили 10 основних навичок, які будуть найбільш затребуваними роботодавцями у майбутньому: комплексне вирішення проблем, критичне мислення та креативність, гнучкість розуму та емоційний інтелект, уміння керувати і взаємодіяти з людьми, уміння формувати власну думку та приймати рішення, ведення переговорів. Чому саме ці навички стали такими важливими у 21 столітті?
— Про це говорять не тільки у Давосі, можу привести ще декілька прикладів. Є така організація економічного співробітництва та розвитку, яка фінансує проєкт “Освіта 2030”. Вони вважають, що важливими фокусами, на які повинна орієнтуватися освіта, є виховання агентності, відповідальності, цілеспрямованість, здатність до інновацій. Тобто, всі говорять про м’які навички, ніхто не говорить про те, які професії будуть актуальні. Більше того, якщо ми подивимось на Нову українську школу , то її мета – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини. Тож ми бачимо, що є дуже потужний тренд, не тільки в Україні, але й в цілому світі, до того, що за м’якими навичками майбутнє.
— В Українській академії лідерства ви працюєте з підлітками вже не один рік. Ваша робота полягає у менторстві, де ви допомагаєте молоді прокачати ці м’які навички. Коли студенти приходять у вересні, які виклики для них найбільші? Як ви з цим працюєте?
— Є підлітки-максималісти, які думають, що вони можуть стати президентом чи прем’єр-міністрами, а є навпаки – закриті. І тому ми маємо різний підхід.
Одна з ключових речей, яку потрібно виховувати у підлітка якомога раніше – це розширювати їх світогляд. Бо і закритість, і максималізм – це наслідок саме того, що у підлітків не сформовано адекватний світогляд.
Підліткам дуже важливо подорожувати, слід дивитися новини, знайомитись з новими людьми. І тоді їх світ стає трішки більшим, сприйняття цього світу стає адекватнішим і, відповідно, вони можуть адекватно оцінювати свої сили та йти до своєї мети.
Інструменти для розвитку м’яких навичок
— Як ви розвиваєте у підлітках, скажімо, креативність і гнучкість розуму? Які інструменти в цьому допомагають?
— Інструментів у Академії доволі багато. У нас доволі глибока та продумана методологія, і вона включає в себе, в першу чергу, цінності. Не розкрию всі секрети, бо не маємо вдосталь часу. Зупинюсь на одному аспекті методотології – функції лідера.
І функцій таких у нас 3:
- цілісна особистість;
- митець комунікацій;
- агент змін.
Це і є ті навички майбутнього, яким варто вчити свою дитину, щоб вона була успішною у майбутньому.
Цікаво по темі: Як створити сильне оточення
Людина має вміти бути цілісною особистістю . Під цим поняттям ми розуміємо сталий фізичний, емоційний та інтелектуальний розвиток. Це важливий фундамент.
Найважливіше, що треба виховувати в дітях – це вміння любити. А навчитися вона цьому зможе, тільки якщо люблять її.
Любіть своїх дітей. Все погане, що є в цьому світі, це результат недолюбленості дітей.
— Як допомогти підлітку формувати власну думку і не боятися її висловлювати?
— Треба вчитися бути митцем комунікацій: вміти домовлятись, бути частиною команди та інколи поступатися своїми інтересами заради якихось спільних цілей. І найкращий спосіб цього навчитися – через практику. В академії з цим проблем немає. Ми намагаємось залучати наших студентів з різних регіонів, щоб вони жили якомога далі від своїх міст. Фактично закриваємо 40 людей у кампусі і вони вимушені знаходити спільну мову, спілкуватися. Кампус академії – як вулик, там дуже цікаво.
Але, якщо не говорити про Академію лідерства, я б порадив батькам, знайти для дітей якусь спільноту, щоб дитина стала її частиною. Наприклад, ПЛАСТ чи БУР, це дозволяє стати частиною велокої спільности. Є, звичайно, і локальні спільноти – гуртки, спортивні чи танцювальні секції. Це теж дуже класно, але тут є пастка – у людини стає світ дещо обмежений.
Цікаво по темі: 7 ознак, що дитині не вистачає вашої уваги
— Ваші студенти живуть разом у кампусі, постійно працюють в команді і взаємодіють. Чому це важливо?
— Дуже важлива екстериторіальність, вихід з зони комфорту. Треба створити умови , щоб послабити старі зв’язки, щоб краще засвоїти програму. Також для академії дуже важлива національна ідентичність. Регіони відрізняються – і це нормально. Ми маємо будувати нашу націю на цих відмінностях , а не на порівнянні.
Як допомогти дитині обрати освіту?
Визначивши, які м’які навички варто допомогти розвинути підлітку, час поговорити про те, як визначитись з профілем вищої освіти. І допоможе у цьому Михайло Винницький, екскерівник секретаріату НАЗЯВО, викладач Української академії лідерства, Києво-Могилянської Академії і LvBS. Дивись повне відео другого ефіру прямо зараз!
Стан сучасної вищої освіти в Україні
— Як вплинула війна на вищу освіту в Україні і її найближче майбутнє?
— Що я можу сказати по систему вищої освіти в Україні? У нас нема системи. Є поодинокі заклади, одні більш якісні, інші менш якісні. Стосовно війни – більш постраждали, менш постраждали.
Ми маємо розуміти, що, наприклад, Чернівецька область і Чернівецький університет ім.Федьковича взагалі не постраждали, тому що там не було ні одного пострілу, ні однієї ракети, яка б впала на Чернівецьку область. І тоді ми маємо Маріуполь – Маріупольський державний університет, який сьогодні вже не існує. І це дуже сумно.
Якщо говорити, як війна вплинула на вищу освіту, то в цілому надзвичайно важко. Але набагато більше в негативному плані вплинув ковід. Те, що ми фактично вже 2 роки є в онлайні – це жахливо. Це виклик, з яким стикнулася практично вся вища освіта світу.
Вища освіта має бути про освіту, про світогляд, про те, що здобувається, а не надається. У навчанні центральна фігура – вчитель, який надає та навчає. Освіта – здобувається, отже тут центральна особа – студент. І коли він сидить перед екраном і не має можливості особистого спілкування чи то з колегами, чи то з викладачами, говорити про освіту надзвичайно важко. Ми можемо навчати таку молоду людину, але щоб вона здобувала освіту – дуже важко.
— Знаю, що нещодавно ви модерували презентацію 15 вишів, які розповіли про свої плани на наступний навчальний рік. Поділіться, будь ласка, вашими враженнями та висновками відносно цієї зустрічі? Як ці заклади готові до початку навчального року і що пропонують абітурієнтам?
— Наразі абітурієнтам важко розібратися. Якщо раніше вони могли поїхати хоча б на день відкритих дверей, то зараз такої можливості немає.
Ми звикли сильно переживати через вступ дитини після закінчення школи. Але давайте розповім вам про такий факт. За останні 15 років, не менше 72% українських випускників вступали до закладів вищої освіти. Це означає, що вступити зовсім не важко. На бюджет буває важко, на бюджет в свій омріяний університет – дуже важко. Але якщо ціль є “вступити до вишу”, то в Україні проблем з цим абсолютно немає. А цього року тим більше.
Ми зараз не знаємо статистики, але розуміємо, що на сьогоднішній день велика кількість абітурієнтів не знаходяться в Україні, вони знаходяться за кордоном. І ми маємо розуміти, що, для прикладу, в Польщі, вони є дуже бажаними вступниками в університети. Які не завжди неякісні.
Але це бізнес, можливість привабити українського студента – надзвичайно приваблива пропозиція. І вони навчилися себе продавати. Говорити, що абітурієнт хоче чути. Наш університет не навчився цього говорити.
З величезною кількістю абітурієнтів, які зараз за кордоном, в нас є дуже великі шанси, що по країні може бути більше бюджетних місць, ніж абітурієнтів. Таким чином, вступити до вишу цього року в Україні буде ще легше.
Цікаво по темі: Як бути, якщо ви не поділяєте вподобань дитини
Як вибрати вищий навчальний заклад для вступу?
— На які критерії варто звернути увагу сьогодні, обираючи вищий навчальний заклад?
— Впродовж 4 років бакалаврату відбувається дуже стрімкий процес соціалізації. Тобто, якщо метою є еміграція з України, то вступаємо за кордоном. Якщо мета не є емігрувати, тоді бажано вступати в Україні, для того, щоб отримати українську соціалізацію і мати можливість поїхати на 1-2 семестри поїхати на мобільність. Ось наприклад, у Києво-Могилянці зараз відкриваються кампуси у різних університетах на Заході.
Моя концепція базується на тому, що кожен заклад вищої освіти балансує між наступними 3 речами:
- формування спільности;
- наукові дослідження;
- підготовка до кар’єри.
Жоден заклад не може забезпечити одразу всі три. Треба вибрати 2 з 3.Наприклад, ви можете обирати заклад, який готує до ринку праці та формує світогляд.
Цікаво по темі: Чому підлітки грублять батькам і як на це реагувати
І на підставі цього ви можете зробити собі 3 групи закладів освіти. Бо найгірше, якщо абітурієнт очікує одне, а отримує інше і розчаровується. Це погано і для нього, і для університету.
Я говорив мій батько: на бакалавраті обирай університет, на магістерці – програму, а якщо йдеш на аспірантуру – обирай керівника.
— Буває ще й так, що підлітки маніпулюють, що диплом їм не потрібен. Що б ви порадили батькам, як їм пояснити дитині, що університет важливий і чому?
— По-перше, ніде не написано, що дитина обов’язково повинна вступати одразу після школи. Можливо, що певний період часу (рік, два і навіть три) у реальному світі змінить дещо пріоритети.
Найчастіше спротив проти продовження освіти не пов’язаний з цими словами. Насправді молода людина хоче спробувати себе у чомусь іншому – наприклад, заробляти гроші, а не сидіти в аудиторії. І в цьому нічого поганого немає.
Найкраще, що можуть дати батьки дитині, яка не хоче йти у вищу освіту, це дати їй можливість не піти.
Хочу сказати, як викладач, що коли до мене потрапляє у аудиторію молода людина, яка вже 8-9 місяців або рік свого життя знає, що є таке реальний світ, вона набагато більше цінує час в аудиторії, ніж та дитина, яку примусили батьки.
Тому я раджу всім батькам не переживати. Важливіше, щоб молода людина потрапила до свого омріяного закладу, а не просто вступила після 11 класу.
— Наскільки важлива спільнота в університеті? Як розпізнати, що ця спільнота підійде?
— Таким питанням ви мене наштовхуєте на мої “3 арії від Винницього”: що я шукаю, щоб визначити, що це хороший університет для мене:
- Я шукаю аудиторію. Якщо бачите , що всі аудиторії дуже лекційні, то це не правильний університет. Адже ідея університетської освіти – це є дискусія. Аудиторія має бути така, яка сприяє дискусії.
- Ще я шукаю лабораторію. Не обов’язково вона має бути з реактивами, з обладнанням. Бувають гуманітарні лабораторії, де люди створюють щось нове.
- Бутафорія. Університет має бути місцем, яким студенти пишаються. Вони ходять в мерчі свого університету, у них є студентські команди, студентські бари, студентські клуби, театр.
Студентська спільнота проявляється в тому, що студенти пишаються своєю приналежністю до університету.
— Розкажіть, будь ласка, про Українську академію лідерства ? Для кого вона створена і яка її мета? Які є результати роботи з підлітками?
— Я дуже вірю в цей проект, але він не для всіх. Очевидно, що Академія лідерства не може бути для всіх. Але це є гарний спосіб провести час з хорошими, розумними лекторами. Серед лекторів Вахтанг Кипіяні, Валерій Пекар, Ярослав Грицак, отець Андрій Зелінський. Це все ті люди, які мають величезний практичний і теоретичний досвід, і їхня ідея є спонукати молоду людину до того, щоб осмислити себе, своє оточення, про людство.
Волонтерська частина діяльності допомагає будувати певні підприємницькі і лідерські якості: робота в комнадах, робота на свою громаду. Діти більшість свого життя все отримують, а тепер вони мають віддавати. І це дуже важливо для їх розуміння.
А крім того дуже важливий елемент самозарадності – вони живуть не з батьками, вперше, в безпечному середовищі , вони мусять самі займатися своїм побутом, жити з однолітками свого віку.
І останнє, вони багато займаються спортом, фізичним вихованням, вони бігають – студенти Академії лідерства всі пробігають півмарафон. Вони займаються такими речами, які роблять виклик самим собі.
Методологія академія базується на рефлексії. Дуже багато часу проводиться у розмові з іншим про себе: що відчуваю, що читаю, що переживаю. І ця навичка дуже важлива.
Цікаво по темі: ТОП-7 застосунків для онлайн-навчання школярів: знання – це весело!
— У вищих навчальних закладах навчають професії, фаху. Але менше приділяють увагу м’яким навичкам: комунікації, гнучкості, цілеспрямованості. Але саме цього дуже хочуть роботодавці. То за чим майбутнє? І як знайти цю золоту середину?
— В нас є певний стереотип, що їх не надають заклади вищої освіти. Коли ми створювали Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти, ми спеціально звертали увагу на те, щоб цей компонент був посилений загалом на всіх спеціальностях по всіх закладах освіти.
З іншої сторони, роботодавець теж знаходиться у стереотипі щодо закладів вищої освіти, що їх мета – підготувати молоду людину для роботи. Це ідея ще з радянських часів.
Західна ж система базується на тому, що закінчуючи заклад вищої освіти, людина виходить з певним світоглядом. А навичок вона вже вчиться на роботі.
Освіта в Україні змінюється , і в кращу сторону. І ця криза, яку ми зараз переживаємо, вона дасть ще більший поштовх.
Це була перша стаття з серії, присвяченої проєкту “Покоління UA”. Поділіться у коментарях, які поради від Юрія чи Михайла виявились найцікавішими для вас.
І не забудьте підписатись на канал EVA, щоб дізнатись про дати наступних прямих ефірів!
Читайте також:
Коментарі покищо відсутні